<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/" xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/" > <channel> <title>Слідами історичної спадщини Archives - Instytut Polski w Kijowie</title> <atom:link href="https://instytutpolski.pl/kyiv/category/istoria-uk/dziedzictwo-historyczne-ua/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" /> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/category/istoria-uk/dziedzictwo-historyczne-ua/</link> <description>Instytuty Polskie</description> <lastBuildDate>Tue, 02 Jul 2024 07:26:24 +0000</lastBuildDate> <language>uk</language> <sy:updatePeriod> hourly </sy:updatePeriod> <sy:updateFrequency> 1 </sy:updateFrequency> <item> <title>“The Emir from Poland” 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2022/01/17/the-emir-from-poland/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=the-emir-from-poland</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2022/01/17/the-emir-from-poland/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Mon, 17 Jan 2022 09:08:12 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Історія]]></category> <category><![CDATA[Мистецтво]]></category> <category><![CDATA[Новини]]></category> <category><![CDATA[Події]]></category> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=10114</guid> <description><![CDATA[<p>На Expo 2020 Dubai відкрилася виставка “The Emir from Poland” про життя та пригоди Вацлава Северина Жевуського – ексцентричного магната та своєрідної ікони епохи романтизму. Запрошуємо дізнатися більше!</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2022/01/17/the-emir-from-poland/">“The Emir from Poland” 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>На Expo 2020 Dubai відкрилася виставка “The Emir from Poland” про життя та пригоди Вацлава Северина Жевуського – ексцентричного магната та своєрідної ікони епохи романтизму. Запрошуємо <a href="https://www.theemirfrompoland.com/?fbclid=IwAR07QKV16tnA26gbONT3lnJgRCW4O_i4wZSY243ABgiAVwbSw0P7a6-POMw" target="_blank" rel="noreferrer noopener">дізнатися більше</a>!</p> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe title="Виставка The Emir from Poland" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/T2YTGn0jI5g?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2022/01/17/the-emir-from-poland/">“The Emir from Poland” 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2022/01/17/the-emir-from-poland/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Події з нагоди святкування 400-річчя перемоги у Хотинській битві 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/09/08/%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%97-%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-400-%d1%80%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%96-%d1%85/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d0%25bf%25d0%25be%25d0%25b4%25d1%2596%25d1%2597-%25d0%25b7-%25d0%25bd%25d0%25b0%25d0%25b3%25d0%25be%25d0%25b4%25d0%25b8-%25d1%2581%25d0%25b2%25d1%258f%25d1%2582%25d0%25ba%25d1%2583%25d0%25b2%25d0%25b0%25d0%25bd%25d0%25bd%25d1%258f-400-%25d1%2580%25d1%2596%25d1%2587%25d0%25bd%25d0%25b8%25d1%2586%25d1%2596-%25d1%2585</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/09/08/%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%97-%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-400-%d1%80%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%96-%d1%85/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Wed, 08 Sep 2021 14:33:43 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Історія]]></category> <category><![CDATA[Мистецтво]]></category> <category><![CDATA[Події]]></category> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=9224</guid> <description><![CDATA[<p>11 вересня 2021 (субота) Кам’янець-Подільський Чотириста років тому, 1621 року, на підступах до Хотинської фортеці, розташованої на території нинішньої України, розігралася велика битва об’єднаних польсько-литовських військ, до складу яких також входили козацькі полки, з турецькою армією. Дієвий опір нашестю загарбників із Османської імперії, чисельність яких значно переважала сили противників, врятував тодішню Річ Посполиту. Ми віддаємо […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/09/08/%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%97-%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-400-%d1%80%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%96-%d1%85/">Події з нагоди святкування 400-річчя перемоги у Хотинській битві 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>11 вересня 2021 (субота) <strong>Кам’янець-Подільський</strong></p> <p>Чотириста років тому, 1621 року, на підступах до Хотинської фортеці, розташованої на території нинішньої України, розігралася велика битва об’єднаних польсько-литовських військ, до складу яких також входили козацькі полки, з турецькою армією. Дієвий опір нашестю загарбників із Османської імперії, чисельність яких значно переважала сили противників, врятував тодішню Річ Посполиту.</p> <p>Ми віддаємо шану видатним полководцям битви під Хотином – великому гетьману литовському Яну-Каролю Ходкевичу та козацькому гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному. Вони відвоювали цю перемогу ціною власного життя. Значну роль у координуванні їхніх військ відіграв королевич Владислав Ваза, майбутній король Польщі і великий князь Литви.</p> <p>Битва під Хотином – це приклад справедливої війни, в якій захисники вітчизни протидіяли загарбнику у благородній справі. Сьогодні для Польщі, Литви й України історія співіснування народів Річі Посполитої стала прикладом ефективного об’єднання сил у дії для взаємного зміцнення позиції на міжнародній арені.</p> <p><strong>Цього року вшанування битви відбуваються не лише в Хотині, а й Києві, де 7 вересня відбулася <a href="https://www.facebook.com/InstytutPolskiKyiv/posts/6759257004099898" data-type="URL" data-id="https://www.facebook.com/InstytutPolskiKyiv/posts/6759257004099898">урочиста пішо-кінна «Хотинська хода»</a>, а у Кам’янець-Подільському ми запрошуємо відвідати:</strong></p> <p><strong>11:00</strong>, костел сестер Домініканок (вул. Францисканська, 12), <strong>меса у відреставрованому костелі</strong> з нагоди 400-ої річниці Хотинської битви та 300-ої річниці освяченя святині. </p> <p><strong>12:00,</strong> костел сестер Домініканок (вул. Францисканська, 12), <strong> урочисте відкриття меморіалу</strong> мучеників за віру в XX столітті <strong>та</strong> <strong>виставки, присвяченої Хотинській битві</strong> 1621 року. Під час презентації виставки з промовами виступлять Пан Валерій Нестеренко, історик, та Пан Томаш Шаєвський, голова об’єднання реконструкторів «Ліга Баронів» (Польща), представник Музею палацу короля Яна ІІІ у Вілянові. </p> <p><strong>19:00</strong>, Старий замок Кам’янця-Подільського (вул. Замкова 1а), в рамках фестивалю «Schola militaria 2021» безкоштовний <strong>концерт «Сарматська пісня перемоги» гурту «Хорея Козацька»</strong> з творами ХV – ХVІІІ ст.</p> <p>“Хорея Козацька” – це гурт старовинної української музики, що існує від 2005 року та виконує українську музику з різних: епох Середньовіччя, Ренесансу, Бароко, Класицизму, Романтизму та окремі твори XX ст., демонструючи пам’ятки української культури від монодії до неоромансу.</p> <p></p> <p>Організатори:</p> <p>Польський Інститут у Києві</p> <p>Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці</p> <p>Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник</p> <figure class="wp-block-image size-large"><img fetchpriority="high" decoding="async" width="1024" height="683" src="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241934298_711972956443777_3168500091170635030_n-1024x683.jpg" alt="" class="wp-image-9295" srcset="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241934298_711972956443777_3168500091170635030_n-1024x683.jpg 1024w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241934298_711972956443777_3168500091170635030_n-300x200.jpg 300w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241934298_711972956443777_3168500091170635030_n-768x512.jpg 768w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241934298_711972956443777_3168500091170635030_n-1536x1024.jpg 1536w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241934298_711972956443777_3168500091170635030_n.jpg 1842w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure> <figure class="wp-block-image size-large"><img decoding="async" width="1024" height="683" src="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241837260_711973149777091_7814006463682568173_n-1024x683.jpg" alt="" class="wp-image-9297" srcset="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241837260_711973149777091_7814006463682568173_n-1024x683.jpg 1024w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241837260_711973149777091_7814006463682568173_n-300x200.jpg 300w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241837260_711973149777091_7814006463682568173_n-768x512.jpg 768w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241837260_711973149777091_7814006463682568173_n-1536x1024.jpg 1536w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241837260_711973149777091_7814006463682568173_n.jpg 1728w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure> <figure class="wp-block-image size-large"><img loading="lazy" decoding="async" width="1024" height="683" src="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241771935_711972603110479_2934485216680293561_n-1024x683.jpg" alt="" class="wp-image-9298" srcset="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241771935_711972603110479_2934485216680293561_n-1024x683.jpg 1024w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241771935_711972603110479_2934485216680293561_n-300x200.jpg 300w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241771935_711972603110479_2934485216680293561_n-768x512.jpg 768w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241771935_711972603110479_2934485216680293561_n-1536x1024.jpg 1536w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/09/241771935_711972603110479_2934485216680293561_n.jpg 1728w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" /></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/09/08/%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%97-%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-400-%d1%80%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%96-%d1%85/">Події з нагоди святкування 400-річчя перемоги у Хотинській битві 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/09/08/%d0%bf%d0%be%d0%b4%d1%96%d1%97-%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b3%d0%be%d0%b4%d0%b8-%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%ba%d1%83%d0%b2%d0%b0%d0%bd%d0%bd%d1%8f-400-%d1%80%d1%96%d1%87%d0%bd%d0%b8%d1%86%d1%96-%d1%85/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>“Римо-католицькі кляштори в Україні”. Презентації книжки 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/05/28/%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%be-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d1%88%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d1%2580%25d0%25b8%25d0%25bc%25d0%25be-%25d0%25ba%25d0%25b0%25d1%2582%25d0%25be%25d0%25bb%25d0%25b8%25d1%2586%25d1%258c%25d0%25ba%25d1%2596%25d0%25ba%25d0%25bb%25d1%258f%25d1%2588%25d1%2582%25d0%25be%25d1%2580%25d0%25b8-%25d0%25b2-%25d1%2583%25d0%25ba%25d1%2580%25d0%25b0%25d1%2597%25d0%25bd%25d1%2596</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/05/28/%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%be-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d1%88%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Fri, 28 May 2021 09:04:27 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Історія]]></category> <category><![CDATA[Література]]></category> <category><![CDATA[Новини]]></category> <category><![CDATA[Події]]></category> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=7658</guid> <description><![CDATA[<p>Новинка! Не пропустіть у своєму місті! Запрошуємо на презентації в рамках промотуру Україною. Незабаром зустріч у Києві: 4 червня (п’ятниця) 18:30 – Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного, просп. Перемоги 50. Подальший розклад презентацій уточнюється, Dmytro Antoniuk планує презентації у Рівному, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Луцьку, Івано-Франківську, Тернополі, Львові, Чернівцях, Ужгороді та інших містах. Унікальність пропонованої […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/05/28/%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%be-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d1%88%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96/">“Римо-католицькі кляштори в Україні”. Презентації книжки 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Новинка! Не пропустіть у своєму місті! Запрошуємо на презентації в рамках промотуру Україною. Незабаром зустріч у Києві: <strong>4 червня (п’ятниця) 18:30 – <a href="https://www.facebook.com/dnabb.org/?__cft__[0]=AZXI1YSFqaX0ozTErMsm1AgJsNxM-W68IzpxFN9zMp39ddV8wEu6cBPWu4IuYY_JT4Jk1qixKXvnQhmaRNQQZ6JeZIb6MgyP9udLxuLDQRKUPElmOQjOB8_kppanzZnSf-3UzKMP1OzCT9vVfq0GvHqbL55mGRM47rBLph3gjWjGZdGV_5tklec740OXvqA7wIg&__tn__=kK-R">Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного</a>, просп. Перемоги 50. </strong></p> <p>Подальший розклад презентацій уточнюється, <a href="https://www.facebook.com/Conrad202000?__cft__[0]=AZXI1YSFqaX0ozTErMsm1AgJsNxM-W68IzpxFN9zMp39ddV8wEu6cBPWu4IuYY_JT4Jk1qixKXvnQhmaRNQQZ6JeZIb6MgyP9udLxuLDQRKUPElmOQjOB8_kppanzZnSf-3UzKMP1OzCT9vVfq0GvHqbL55mGRM47rBLph3gjWjGZdGV_5tklec740OXvqA7wIg&__tn__=-]K-R">Dmytro Antoniuk</a> планує презентації у Рівному, Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Луцьку, Івано-Франківську, Тернополі, Львові, Чернівцях, Ужгороді та інших містах. </p> <p>Унікальність пропонованої ґрунтовної праці Дмитра Антонюка полягає в тому, що на відміну від попередніх публікацій, присвячених спадку окремих католицьких орденів в Україні, ця книга дає читачеві найповнішу інформацію про них загалом. Крім того, дуже важливим є акцент на актуальний стан цих пам’яток архітектури, що є невід’ємною і прекрасною складовою історичного ландшафту нашої країни.</p> <p>На відміну від попередніх книг дослідника, «Римо-католицькікляштори в Україні» доповнені списком місцевостей для зручнішого пошуку. Понад вісімсот світлин пам’яток представлені окремо, пронумеровані і мають відповідні позначки у текстовому блоці. Додатковим «бонусом» книги є короткий опис римо-католицьких орденів, що проливає світло на заплутану історію чернечих згромаджень і їхніх численних відгалужень. Робота над книгою відбувалась у два етапи: у 2013 та у 2021 році.</p> <p>Якщо Вас зацікавила книжка – запрошуємо звертатися до автора, <a href="https://www.facebook.com/Conrad202000?__cft__[0]=AZXI1YSFqaX0ozTErMsm1AgJsNxM-W68IzpxFN9zMp39ddV8wEu6cBPWu4IuYY_JT4Jk1qixKXvnQhmaRNQQZ6JeZIb6MgyP9udLxuLDQRKUPElmOQjOB8_kppanzZnSf-3UzKMP1OzCT9vVfq0GvHqbL55mGRM47rBLph3gjWjGZdGV_5tklec740OXvqA7wIg&__tn__=-]K-R">Dmytro Antoniuk</a>.</p> <figure class="wp-block-image size-large is-resized"><img loading="lazy" decoding="async" src="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/05/191283370_486473102607964_443246171398549331_n.jpg" alt="" class="wp-image-7674" width="429" height="572" srcset="https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/05/191283370_486473102607964_443246171398549331_n.jpg 750w, https://instytutpolski.pl/kyiv/wp-content/uploads/sites/19/2021/05/191283370_486473102607964_443246171398549331_n-225x300.jpg 225w" sizes="(max-width: 429px) 100vw, 429px" /></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/05/28/%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%be-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d1%88%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96/">“Римо-католицькі кляштори в Україні”. Презентації книжки 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2021/05/28/%d1%80%d0%b8%d0%bc%d0%be-%d0%ba%d0%b0%d1%82%d0%be%d0%bb%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d1%96%d0%ba%d0%bb%d1%8f%d1%88%d1%82%d0%be%d1%80%d0%b8-%d0%b2-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%96/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Шпиків – палац 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/19/%d1%88%d0%bf%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d1%2588%25d0%25bf%25d0%25b8%25d0%25ba%25d1%2596%25d0%25b2-%25d0%25bf%25d0%25b0%25d0%25bb%25d0%25b0%25d1%2586</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/19/%d1%88%d0%bf%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Wed, 19 Feb 2020 15:42:36 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=4163</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: 1760 Засновник: Леонард Марцін Свєйковський, подільський воєвода Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Вважається, що палац у Шпикові був уфундований Леонардом Марціном Свeйковським, воєводою Поділля в 1760 році. Архаїчний оборонний характер палацу і, по суті, замку з чотирма кутовими багатокутними баштами і масивною брамою, вказує на те, що […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/19/%d1%88%d0%bf%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86/">Шпиків – палац 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Період будівництва: 1760<br><br>Засновник: Леонард Марцін Свєйковський, подільський воєвода<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Вважається, що палац у Шпикові був уфундований Леонардом Марціном Свeйковським, воєводою Поділля в 1760 році. Архаїчний оборонний характер палацу і, по суті, замку з чотирма кутовими багатокутними баштами і масивною брамою, вказує на те, що будівля, мабуть, споруджувалася в 16 столітті і була ретельно перебудована Леонардом Свейковським. Можливо, це місце було садибою попередніх власників Шпикова – Острозьких, Замойських або Конецпольських. Шпиків залишився в руках Свейковських до другої половини 19 століття, коли онук Леонарда Марціна Леон продав маєток царському офіцеру Ніколаю Балашову. Балашов перебудував палац після пожежі 1907 року, яка зруйнувала деякі приміщення. За його ініціативою, поруч із палацом був побудований цукровий завод за проектом Владислава Городецького. Після 1917 року палац був сильно пошкоджений. У радянський період було зруйновано три з чотирьох кутових веж, у дворі було зведено будівлю колгоспної адміністрації, а тепер у приміщенні палацу знаходяться комунальні квартири.</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.pluazdrona.eu</a></p> <p>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed-youtube wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Шпиків - палац" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/FM-7AsdCM5I?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/19/%d1%88%d0%bf%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86/">Шпиків – палац 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/19/%d1%88%d0%bf%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Львів – палац Бєльських 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/13/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86-%d0%b1%d1%94%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25b2%25d1%2596%25d0%25b2-%25d0%25bf%25d0%25b0%25d0%25bb%25d0%25b0%25d1%2586-%25d0%25b1%25d1%2594%25d0%25bb%25d1%258c%25d1%2581%25d1%258c%25d0%25ba%25d0%25b8%25d1%2585</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/13/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86-%d0%b1%d1%94%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Thu, 13 Feb 2020 15:51:26 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=4167</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: 1737, 1758 перебудовано за проектом П’єра Ріко де Тіррегайла, 20і роки 19 ст перебудови в класицистичному стилі за проектом архітектора Фридерика Баумана Засновник: Доктор медицини Карло Ґарані, Бєльські, Потоцькі, Бесядецькі Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Палац, розташований на Галицькій площі, 10. Він був побудований в 1737 році […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/13/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86-%d0%b1%d1%94%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/">Львів – палац Бєльських 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Період будівництва: 1737, 1758 перебудовано за проектом П’єра Ріко де Тіррегайла, 20і роки 19 ст перебудови в класицистичному стилі за проектом архітектора Фридерика Баумана<br><br>Засновник: Доктор медицини Карло Ґарані, Бєльські, Потоцькі, Бесядецькі<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Палац, розташований на Галицькій площі, 10. Він був побудований в 1737 році для міського радника Карла Грані. У 1758 р. П’єр Ріко де Тіррегайл розробив проект з перебудови палацу, який на той час належав Антонію Бєльському; подальші реконструкції відбулися в 1780 році (П’єр Дені Гібо), у 20-х роках 19 століття (фасади та інтер’єри отримали класицистичні форми, за проектом Фридерика Баумана), в 1885 році (часткове відновлення барокових форм, проект Яна Шульца), і в 1933-34 роках (Ян Багенський). У 19 столітті палацом володіли Потоцькі, Коморовські і Бєсядецькі; від 1888 року будівля належить до міста. Після Другої світової війни в ньому розміщувалася районна бібліотека, а з 2002 року він використовується Львівським університетом.</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.pluazdrona.eu</a></p> <p>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed-youtube wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Львів – палац Бєльських" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/fL_DD2D3xaE?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/13/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86-%d0%b1%d1%94%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/">Львів – палац Бєльських 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/13/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%bf%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%86-%d0%b1%d1%94%d0%bb%d1%8c%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Львів – арсенал Сенявських 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/08/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d0%bb-%d1%81%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25b2%25d1%2596%25d0%25b2-%25d0%25b0%25d1%2580%25d1%2581%25d0%25b5%25d0%25bd%25d0%25b0%25d0%25bb-%25d1%2581%25d0%25b5%25d0%25bd%25d1%258f%25d0%25b2%25d1%2581%25d1%258c%25d0%25ba%25d0%25b8%25d1%2585</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/08/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d0%bb-%d1%81%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Sat, 08 Feb 2020 16:17:06 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=4170</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: 1639, XVIII і XIX ст. запроектований генералом Павлом Гродзицьким Засновник: Міколай Сенявський, великий підчаший Королівства Польського Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Будинок споруджений приблизно в 1630 році за проектом Павла Гродзицького як приватний арсенал сім’ї Сенявських, який фінансувався Міколаєм Сенявським, великим підчашим Королівства Польського, і виконував цю […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/08/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d0%bb-%d1%81%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/">Львів – арсенал Сенявських 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Період будівництва: 1639, XVIII і XIX ст. запроектований генералом Павлом Гродзицьким<br><br>Засновник: Міколай Сенявський, великий підчаший Королівства Польського<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Будинок споруджений приблизно в 1630 році за проектом Павла Гродзицького як приватний арсенал сім’ї Сенявських, який фінансувався Міколаєм Сенявським, великим підчашим Королівства Польського, і виконував цю функцію до початку 18 століття. Пізніше, він належав родині Чарториських і був стайнею. На початку 19 століття належав родині Баворовських, котрі в 1930-х роках перебудували його в ампірний палац. З 17 століття зберігся високий плінтус з неотесаних каменів, на якому піднімається двоповерхова, прямокутна будівля з гранованими пілястрами; фасад, з садом перед ним, включає терасу з колонним портиком підтримуючим балкон і трикутні контрфорси. В палаці були розміщені велика бібліотеки та художні колекції Віктора Баворовського, який в 1857 році заснував фонд для їхнього утримання. До 1944 року в будинку було розміщено бібліотеку Баворовського; після Другої світової війни – відділ мистецтв Академічної бібліотеки імені Стефаника (нині під назвою Палац мистецтв імені Омельяна і Тетяни Антоновичів). Ремонтні роботи в колишній бібліотеці Баворовських, проведені в 2003-2006 роках, були співфінансовані Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща та приватним фондом Антоновичів. В нововідкритому будинку знаходиться теж Львівське представництво уповноваженого Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві.</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.pluazdrona.eu</a></p> <p>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed-youtube wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Львів – арсенал Сенявських" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/oKLktOdYvMM?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/08/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d0%bb-%d1%81%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/">Львів – арсенал Сенявських 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/08/%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d1%96%d0%b2-%d0%b0%d1%80%d1%81%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d0%bb-%d1%81%d0%b5%d0%bd%d1%8f%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d1%85/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Архікафедральний собор Св. Юра у Львові 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/05/%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%84%d0%b5%d0%b4%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80-%d1%81%d0%b2-%d1%8e%d1%80%d0%b0-%d1%83-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%be%d0%b2/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d0%25b0%25d1%2580%25d1%2585%25d1%2596%25d0%25ba%25d0%25b0%25d1%2584%25d0%25b5%25d0%25b4%25d1%2580%25d0%25b0%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25bd%25d0%25b8%25d0%25b9-%25d1%2581%25d0%25be%25d0%25b1%25d0%25be%25d1%2580-%25d1%2581%25d0%25b2-%25d1%258e%25d1%2580%25d0%25b0-%25d1%2583-%25d0%25bb%25d1%258c%25d0%25b2%25d0%25be%25d0%25b2</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/05/%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%84%d0%b5%d0%b4%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80-%d1%81%d0%b2-%d1%8e%d1%80%d0%b0-%d1%83-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%be%d0%b2/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Wed, 05 Feb 2020 16:22:08 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=4173</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: 1744–1772 Засновник: Єпископ Атанасій Шептицький Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Львівський греко-католицький архікафедральний собор розташований на пагорбі, де, як вважається, у 1280 р. князь Лев Галицький заснував василіанський монастир з дерев’яною церквою Св. Юрія. Цегляна православна церква була споруджена в 1363–1437 роках; з 1539 р. була монастирською […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/05/%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%84%d0%b5%d0%b4%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80-%d1%81%d0%b2-%d1%8e%d1%80%d0%b0-%d1%83-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%be%d0%b2/">Архікафедральний собор Св. Юра у Львові 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Період будівництва: 1744–1772<br><br>Засновник: Єпископ Атанасій Шептицький<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Львівський греко-католицький архікафедральний собор розташований на пагорбі, де, як вважається, у 1280 р. князь Лев Галицький заснував василіанський монастир з дерев’яною церквою Св. Юрія. Цегляна православна церква була споруджена в 1363–1437 роках; з 1539 р. була монастирською церквою і катедрою Галицької єпархії. Сучасна православна церква, заснована єпископом Атанасієм Шептицьким, була побудована за проектом Бернарда Меретина в 1744–1764 роках. У 1808 році, після відновлення Галицької метрополії, собор став архікафедральним. Його реконструйовано кілька разів у 19-20 століттях; в 1946 році переданий російській православній церкві, а потім у 1990 році повернутий до Української Греко-Католицької Церкви. Будівля розташована посередині мурованого комплексу, створеного архієпископським палацом, тричастинними будинками капітули (18-19 ст.) та колишнім садом. Храм, що належить до найвидатніших творів архітектури рококо в Центральній Європі, відноситься до традиційного хрестоподібного плану церкви. Фасад прикрашений кам’яними фігурами святого Афанасія і святого Леона, а також групою св. Георгія з драконом, виконані Яном Єжи Пінзлом (1759-1761). Збереглося устаткування, серед іншого, головний вівтар в стилю рококо, іконостас та єпископський престол (Міхал Філевич, 1770-1771).</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.pluazdrona.eu</a></p> <p>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed-youtube wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Архикатедральний собор Св. Юра у Львові" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/Ozl0Rl0uzSY?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/05/%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%84%d0%b5%d0%b4%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80-%d1%81%d0%b2-%d1%8e%d1%80%d0%b0-%d1%83-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%be%d0%b2/">Архікафедральний собор Св. Юра у Львові 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/05/%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d0%ba%d0%b0%d1%84%d0%b5%d0%b4%d1%80%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d0%b9-%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%80-%d1%81%d0%b2-%d1%8e%d1%80%d0%b0-%d1%83-%d0%bb%d1%8c%d0%b2%d0%be%d0%b2/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Яворів – залишки резиденції короля Яна ІІІ Собеського 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/01/%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%96%d0%b2-%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8f-%d1%8f%d0%bd/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d1%258f%25d0%25b2%25d0%25be%25d1%2580%25d1%2596%25d0%25b2-%25d0%25b7%25d0%25b0%25d0%25bb%25d0%25b8%25d1%2588%25d0%25ba%25d0%25b8-%25d1%2580%25d0%25b5%25d0%25b7%25d0%25b8%25d0%25b4%25d0%25b5%25d0%25bd%25d1%2586%25d1%2596%25d1%2597-%25d0%25ba%25d0%25be%25d1%2580%25d0%25be%25d0%25bb%25d1%258f-%25d1%258f%25d0%25bd</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/01/%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%96%d0%b2-%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8f-%d1%8f%d0%bd/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Sat, 01 Feb 2020 16:37:46 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=4177</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: остання чверть XVII ст. Засновник: Король Польщі та Великий князь Литовський Ян III Собеський Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Яворів був однією з найбагатших у країні земель корони, у 1639 році подарований Якубу Собеському, воєводі Руському, з правом успадкування до третього покоління. Після його смерті в 1647 […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/01/%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%96%d0%b2-%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8f-%d1%8f%d0%bd/">Яворів – залишки резиденції короля Яна ІІІ Собеського 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Період будівництва: остання чверть XVII ст.<br><br>Засновник: Король Польщі та Великий князь Литовський Ян III Собеський<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Яворів був однією з найбагатших у країні земель корони, у 1639 році подарований Якубу Собеському, воєводі Руському, з правом успадкування до третього покоління. Після його смерті в 1647 році його перейняв син Ян, пізніше король Ян III. Яворів був улюбленим місцем проживання Яна III Собеського після того як він став королем. Тут монарх, в 1675 році, уклав таємний союз з Францією проти Гогенцоллернів і Австрії, а в 1676 році він приїхав сюди під час підготовки до війни з турками. Існуючий маленький дерев’яний замок був розширений, прикрашений і оточений парком, та став королівською літньою резиденцією. Ця резиденція типу palazzo in fortezza була на березі ставка з величезним парковим комплексом. Королівський замок був зруйнований наприкінці 17 століття. Залишки одного з мисливських павільйонів, перетворених у садибу Дембицьких, зберігалися ще до Другої світової війни.</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.pluazdrona.eu</a></p> <p>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed-youtube wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Яворів – залишки резиденції короля Яна ІІІ Собеського" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/kBQo1b_GpGI?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/01/%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%96%d0%b2-%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8f-%d1%8f%d0%bd/">Яворів – залишки резиденції короля Яна ІІІ Собеського 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/02/01/%d1%8f%d0%b2%d0%be%d1%80%d1%96%d0%b2-%d0%b7%d0%b0%d0%bb%d0%b8%d1%88%d0%ba%d0%b8-%d1%80%d0%b5%d0%b7%d0%b8%d0%b4%d0%b5%d0%bd%d1%86%d1%96%d1%97-%d0%ba%d0%be%d1%80%d0%be%d0%bb%d1%8f-%d1%8f%d0%bd/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Санктуарій Матері Божої у Більшівцях 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/30/%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%82%d1%83%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80%d1%96-%d0%b1%d0%be%d0%b6%d0%be%d1%97-%d1%83-%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d1%96%d0%b2%d1%86%d1%8f%d1%85/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d1%2581%25d0%25b0%25d0%25bd%25d0%25ba%25d1%2582%25d1%2583%25d0%25b0%25d1%2580%25d1%2596%25d0%25b9-%25d0%25bc%25d0%25b0%25d1%2582%25d0%25b5%25d1%2580%25d1%2596-%25d0%25b1%25d0%25be%25d0%25b6%25d0%25be%25d1%2597-%25d1%2583-%25d0%25b1%25d1%2596%25d0%25bb%25d1%258c%25d1%2588%25d1%2596%25d0%25b2%25d1%2586%25d1%258f%25d1%2585</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/30/%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%82%d1%83%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80%d1%96-%d0%b1%d0%be%d0%b6%d0%be%d1%97-%d1%83-%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d1%96%d0%b2%d1%86%d1%8f%d1%85/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[stakhivskaj]]></dc:creator> <pubDate>Thu, 30 Jan 2020 16:41:23 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=4181</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: 1718–1728 Засновник: Мечник підляський Ян Ґалецький Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Кармелітський монастир уфундував в 1623 році Марцін Казановський, коронний гетьман польний, який був похований у крипті костелу. У 1624 році чудотворний образ Божої Матері був перенесений до новозбудованого храму. Після знищення костелу в 70-х роках 18 […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/30/%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%82%d1%83%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80%d1%96-%d0%b1%d0%be%d0%b6%d0%be%d1%97-%d1%83-%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d1%96%d0%b2%d1%86%d1%8f%d1%85/">Санктуарій Матері Божої у Більшівцях 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p>Період будівництва: 1718–1728<br><br>Засновник: Мечник підляський Ян Ґалецький<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Кармелітський монастир уфундував в 1623 році Марцін Казановський, коронний гетьман польний, який був похований у крипті костелу. У 1624 році чудотворний образ Божої Матері був перенесений до новозбудованого храму. Після знищення костелу в 70-х роках 18 століття кармеліти покинули Більшівці. Новий костел був споруджений в 1718–1728 рр. з коштів Яна Галецького, мічника підляського. В 1767-77 рр. реконструйовано інтер’єр, зведено фасад. У 1777 році відбулася церемонія коронації чудотворного образу Божої Матері. Під час першої світової війни храм був пошкоджений, відбудований в 1920 і 1931 рр. Костел був закритий близько 1947 р., перетворений на зерносховище, монастир використовувався як свинарник. У 1990 році парафія відновила храм і почала його реконструкцію. З 2000 року францискани піклуються про святиню. Починаючи з 2006 року Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща здійснює ремонтні роботи. У 2006 році польські археологи знайшли останки гетьмана Казановського.</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.pluazdrona.eu</a></p> <p>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed-youtube wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Санктуарій Матері Божої у Більшівцях" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/alFXeuxIHXw?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/30/%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%82%d1%83%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80%d1%96-%d0%b1%d0%be%d0%b6%d0%be%d1%97-%d1%83-%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d1%96%d0%b2%d1%86%d1%8f%d1%85/">Санктуарій Матері Божої у Більшівцях 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/30/%d1%81%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d1%82%d1%83%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b9-%d0%bc%d0%b0%d1%82%d0%b5%d1%80%d1%96-%d0%b1%d0%be%d0%b6%d0%be%d1%97-%d1%83-%d0%b1%d1%96%d0%bb%d1%8c%d1%88%d1%96%d0%b2%d1%86%d1%8f%d1%85/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> <item> <title>Костел Пресвятої Трійці в Поморянах 🗓</title> <link>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/29/%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bb-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d1%97-%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b9%d1%86%d1%96-%d0%b2-%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%bd%d0%b0%d1%85/?utm_source=rss&utm_medium=rss&utm_campaign=%25d0%25ba%25d0%25be%25d1%2581%25d1%2582%25d0%25b5%25d0%25bb-%25d0%25bf%25d1%2580%25d0%25b5%25d1%2581%25d0%25b2%25d1%258f%25d1%2582%25d0%25be%25d1%2597-%25d1%2582%25d1%2580%25d1%2596%25d0%25b9%25d1%2586%25d1%2596-%25d0%25b2-%25d0%25bf%25d0%25be%25d0%25bc%25d0%25be%25d1%2580%25d1%258f%25d0%25bd%25d0%25b0%25d1%2585</link> <comments>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/29/%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bb-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d1%97-%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b9%d1%86%d1%96-%d0%b2-%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%bd%d0%b0%d1%85/#respond</comments> <dc:creator><![CDATA[zoco]]></dc:creator> <pubDate>Wed, 29 Jan 2020 08:57:00 +0000</pubDate> <category><![CDATA[Слідами історичної спадщини]]></category> <guid isPermaLink="false">https://instytutpolski.pl/kyiv/?p=5586</guid> <description><![CDATA[<p>Період будівництва: 1748 – 1816 Засновник: Отець Миколай Гумніцький, граф Юзеф Урсин Прушинський Інформація про об’єкт(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка») Будівля костелу в Поморянах, котрий належав Собеським, розпочалася в 1691 році за кошти короля Яна III і тривала понад 120 років. Частково закладені після 1691 року фундаменти, визначили перехресний план будівлі. […]</p> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/29/%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bb-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d1%97-%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b9%d1%86%d1%96-%d0%b2-%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%bd%d0%b0%d1%85/">Костел Пресвятої Трійці в Поморянах 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></description> <content:encoded><![CDATA[ <p class="has-text-align-left">Період будівництва: 1748 – 1816<br><br>Засновник: Отець Миколай Гумніцький, граф Юзеф Урсин Прушинський<br><br>Інформація про об’єкт<br>(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)<br><br>Будівля костелу в Поморянах, котрий належав Собеським, розпочалася в 1691 році за кошти короля Яна III і тривала понад 120 років. Частково закладені після 1691 року фундаменти, визначили перехресний план будівлі. На наступному етапі у 1748–1758 рр. завдяки ініціативі місцевого парафіяльного священика о. Миколая Гумніцького, стіни було піднято на висоту вікон. Швидше за все, саме тоді храмові було надано характерний для 18 століття пілястровий інтер’єр. У цьому стані будівля збереглась до 1807–1808 рр., коли черговий спадкоємець Поморян граф Юзеф Прушинський здійснив подальше будівництво храму. Будівельні роботи під керівництвом архітектора Ігнація Апріла були остаточно завершені у 1816 році. Костел був освячений у 1819 році. Ця будівля належить до кількох храмів на східних територіях колишньої Литовської Співдружності обладнання якого залишилось незаймане в період радянського винищення. Біля костелу знаходиться дзвіниця, на якій до недавнього часу був дзвін з 1682 р., кошти на який виділив Ян III Собеський. Зараз він знаходиться у костелі. У 2015–2017 роках Фонд MOSTY здійснив проект реконструкції дзвіниці, що прилягає до костелу. Проект фінансувався Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща та приватними особами.</p> <p>У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.</p> <p>Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь. </p> <p>Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018».</p> <p><strong>Реалізатори проекту:</strong></p> <ul><li>Товариство Інтеграція Європа-Схід (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.siew.org.pl/ua/</a>),</li><li>Польський Інститут у Києві (<a href="http://www.siew.org.pl/ua/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.polinst.kyiv.ua/</a>),</li><li>Ukrainian Communication Group (<a href="https://www.youtube.com/user/goodresttv" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://www.youtube.com/user/goodresttv</a>).</li></ul> <p><strong>Підтримка проекту:</strong></p> <ul><li>Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (<a href="http://polonika.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://polonika.pl/</a>)</li><li>Національний цифровий архів Польщі (<a href="http://www.nac.gov.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">http://www.nac.gov.pl</a>)</li></ul> <p>Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (<a href="https://historykon.pl/" target="_blank" rel="noreferrer noopener">https://historykon.pl</a>).</p> <p>Сторінка проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="http://www.pluazdrona.eu/" target="_blank">http://www.pluazdrona.eu</a><br>Профіль Facebook проекту: <a rel="noreferrer noopener" href="https://www.facebook.com/pluazdrona/" target="_blank">https://www.facebook.com/pluazdrona/</a></p> <figure class="wp-block-embed is-type-video is-provider-youtube wp-block-embed-youtube wp-embed-aspect-16-9 wp-has-aspect-ratio"><div class="wp-block-embed__wrapper"> <iframe loading="lazy" title="Костел Пресвятої Трійці в Поморянах" width="500" height="281" src="https://www.youtube.com/embed/oF9GJQQpIVc?feature=oembed" frameborder="0" allow="accelerometer; autoplay; clipboard-write; encrypted-media; gyroscope; picture-in-picture" allowfullscreen></iframe> </div></figure> <p>The post <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/29/%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bb-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d1%97-%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b9%d1%86%d1%96-%d0%b2-%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%bd%d0%b0%d1%85/">Костел Пресвятої Трійці в Поморянах 🗓</a> appeared first on <a href="https://instytutpolski.pl/kyiv">Instytut Polski w Kijowie</a>.</p> ]]></content:encoded> <wfw:commentRss>https://instytutpolski.pl/kyiv/2020/01/29/%d0%ba%d0%be%d1%81%d1%82%d0%b5%d0%bb-%d0%bf%d1%80%d0%b5%d1%81%d0%b2%d1%8f%d1%82%d0%be%d1%97-%d1%82%d1%80%d1%96%d0%b9%d1%86%d1%96-%d0%b2-%d0%bf%d0%be%d0%bc%d0%be%d1%80%d1%8f%d0%bd%d0%b0%d1%85/feed/</wfw:commentRss> <slash:comments>0</slash:comments> </item> </channel> </rss>