У рамках VII Міжнародного фестивалю класичної музики ім.П.І.Чайковського та Н.Ф.фон Мекк у Вінниці три концерти польського піаніста Марека Мізери.

Марек Мізера – випускник Музичної Академії ім. Ф. Шопена в Варшаві по класу фортепіано у професора Казімєжа Гержода (1980 р.). Післядипломну освіту продовжив у професора Філа Кохена в «Конкордія Юніверсіті» в Канаді (Монреаль). Стажувався у видатних піаністів-педагогів: Каетана Мохтака, Єжи Годзішевського, Лазаря Бермана та Юзефа Штомпля.

Марек Мізера був викладачем фортепіано в середній музичній школі ім. Ф. Шопена (Варшава), Музичній Академії (Варшава, філія в Білостоці), Музичному Інституті в Корсгольмі та Консерваторії в Якобштаті (Фінляндія).

На даний час є професором Інституту Музичного Виховання Свєнтокшинської Академії в Кєльцах.

З 1980 року концертує в Польщі, Німеччині, Болгарії, Франції, Чехії, Австрії, Африці, Словаччині, Росії. Швеції, Фінляндії, Великобританії, Канаді, Саудівській Аравії, ОАЕ та на Кубі.

З 1997 року виступає також, як камерний ансамбліст. В 1992 році отримав нагороду Шведської фундації Культури за творчу діяльність. Здійснив багато записів для Польського Радіо та фонографічної фірми «DUX».

18 травня Вінницька обласна філармонія /м. Вінниця Хмельницьке шосе, 7/

19 травня /конц. зала школи естетичного виховання  м. Хмільник, Вінницька область/

20 травня /конц. зала літературно-мистецького салону «Царина прекрасного» ЗОШ I- III ступенів  №3 м. Бар, Вінницька область/

ПРОГРАМА

1.  П.І. Чайковський. «Червень», «Жовтень» з циклу «Пори року», оп. 37 bis.

2. С.С. Прокоф’єв. Соната №3, оп. 28/

3. Ф. Шопен. Скерцо, оп. 31 сі бемоль мінор.

4. Ф. Шопен. Полонез, оп.53 Ля бемоль мажор.

5. І.Я. Падеревський. «Пісня подорожнього» (Пісня мандрівника), оп.8, №3.

6. І.Я. Падеревський. «Фантастичний краков’як».

7. К. Шимановськиий. «Серенада дон Жуана» з циклу «Маски», оп.34.

Міжнародний фестиваль класичної музики ім.П.І.Чайковського та Н.Ф.фон Мекк проводиться Вінницькою обласною філармонією з травня 1993 року.

Творчість П.І.Чайковського невід’ємно пов’язана з Україною. Неодноразово він бував і у маєтку сім’ї фон Мекк, що у Браїлові та Сьомаках (Вінницька область).

На першій сторінці партитури Четвертої симфонії П.І.Чайковського написано: “Посвящается моему лучшему другу”. Петро Ілліч не міг у присвяті написати ім’я, тому що ні він сам, ні його “найкращий друг” Надія Філаретівна фон Мекк не бажали відкрити перед усіма ті взаємини, які їх пов’язували. А тим часом жодних стосунків між Петром Іллічем і Надією Філаретівною, окрім листування, що тривало понад тринадцять років, і не було.

На запрошення Н.Ф. фон Мекк композитор у 1878-1888 роках побував у Браїлові та Сьомаках. Він полюбив навколишні краєвиди, місцевих селян, написав тут цілу низку прекрасних музичних творів.
“В моем портфеле теперь масса эскизов. Я написал, кроме скрипичных пьес, шесть романсов, около дюжины фортепианных пьес, альбом маленьких пьес для детей, большую сонату, всю литургию Иоанна Златоуста…”
“…Я провёл целый ряд незабвенных для меня дней; я испытал в Браилове столько самых чистых, светлых наслаждений, я так много упивался прелестями здешней симпатичной природы, мне было так хорошо, привольно, что дни эти навсегда останутся в моей памяти светлым чарующим воспоминанием. Благодарю Вас за них…” – писав П.Чайковський у своєму листі до Надії Філаретівни у 1878 році. Їхнє багаторічне листування – це відверті бесіди про музику, літературу, філософію, релігію, політику тощо.
…Надія Філаретівна народилась 29 січня 1831 року в сім’ї дрібного поміщика Ф.В.Фроловського. Від батька, скрипаля-аматора, вона успадкувала палку любов до музики, отримала хорошу музичну освіту, познайомилась з кращими творами великих класиків. Мати, яка походила з роду Потьомкіних, передала дочці сильний характер, уміння керувати людьми, владність і незалежність. Однак було б помилкою уявляти Надію Філаретівну лише суворою “діловою жінкою”. Їй були властиві глибокі почуття, романтичний настрій, материнська любов.
Вона рано вийшла заміж. Дворянський родовід її чоловіка Карла Федоровича фон Мекка сягав XV ст. Карл Федорович був талановитим інженером, спеціалізувався на будівництві залізниць, і саме на цьому він нажив мільйони.
У 1868 – 1881 роках сім’я фон Мекків володіла браїлівськими маєтками (нині Жмеринський район), де успішно діяли цукроварня, цигаркова фабрика, мідний, ливарний, спиртовий, цегельний та вапняковий заводи, винокурні.
Коли Надія Філаретівна ввійшла у життя Чайковського, у неї було одинадцятеро дітей. Смерть чоловіка у 1876p. справила на неї гнітюче враження. Вона прагнула усамітнитись, позбутися суєти. Розрадою для неї стала музика. В її московському домі бували М.Рубінштейн, Г.Венявський та інші відомі музиканти. Людина вдячна і діяльна, вона надавала значну грошову допомогу Російському музичному товариству, яке опікувалося розвитком національної музичної культури, запровадила при Московській консерваторії стипендію фон Мекк. Особливо захоплювалася вона творами Чайковського. У цій музиці Надія Філаретівна знаходила відгомін власних думок і почуттів. Заочне знайомство Надії Філаретівни з композитором відбулося через Й.Котека – його учня і приятеля. Вона дізнається про складні моральні та матеріальні умови його життя, ставиться до нього зі співчуттям і глибоким розумінням, прагне підтримати. Отож з 1877 року Надія Філаретівна вирішує виплачувати Чайковському щорічну субсидію в розмірі шести тисяч карбованців.
Петро Ілліч знав чимало прикладів меценатської допомоги музикантам. Це не кидало бодай найменшої тіні на людську гідність тих, хто її приймав заради творчості. Пропозиція Надії Філаретівни надійшла у важкий період його життя. Невідомо, як би склалася подальша доля генія російської музики без цієї благословенної допомоги, яку він із вдячністю прийняв.
Н.Ф. фон Мекк врятувала Чайковського , для всього світу, повернула його до творчості, перша розгадала його музичний геній, напророкувала йому майбутнє світове визнання. Цього абсолютно достатньо, аби ми дякували їй за її ставлення до великого композитора і не лише інколи згадували її, а й віддали належне її пам’яті.