Геометричний центр Європи розташований поблизу столиці Польщі, Варшави. За більш ніж тисячу років своєї історії Польща змінювалася – від сильної європейської держави через втрату незалежності до економічного піонера Центрально-Східної Європи. Ентузіазм, творчість та потенціал польського підприємництва широко відомі сьогодні. Завдяки рішучості поляків, їх солідарності, а також духовному авторитету святого папи Івана Павла ІІ, Польща врятувалась від депресії комуністичного режиму і стала вільною країною у 1989 році. Її багаті традиції та звичаї приваблюють мільйони туристів з усього світу.

Культура та мистецтво століттями зміцнювали національну ідентичність поляків, а також допомагали їм пережити найгірші моменти в історії. Польські митці все ще надихають світ. Один з найбільших композиторів та піаністів Фридерик Шопен народився в Польщі. Один із найважливіших музичних конкурсів у світі, присвячений його музиці, – Міжнародний конкурс фортепіано Фрідерика Шопена проводиться у Варшаві кожні п’ять років, починаючи з 1927 року. Польща – це дім лауреатів Нобелівської премії, лауреатів Оскара та лауреатів Греммі. Завдяки літературним ноблістам, зокрема Віславі Шимборській, Чеславу Мілошу та Ользі Токарчук, Польща здобула репутацію країни поетів та письменників. Дзвінка польська мова, якою розмовляють понад 40 мільйонів людей у ​​Польщі та за кордоном, сприяє розвитку літератури. Саме польською мовою творив фільми Анджей Вайда, лауреат престижних кінопремій, у тому числі «Оскар» за загальний творчий доробок. Поляком був Кшиштоф Пендерецький, видатним композитор, чотириразовий лауреат премії «Греммі».

Польща – країна людей з ідеями. Польські вчені можуть похвалитися важливими відкриттями та винаходами, які змінили світ. Марія Склодовська-Кюрі походила з Варшави. Визнана вченою всіх часів, вона до сьогодні залишається єдиною жінкою, яка двічі отримувала Нобелівську премію (в 1903 та 1911 роках) і єдиною вченою, яка була відзначена у двох різних галузях природничих наук. Вона була першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з хімії (за відкриття полонію та радію), першою жінкою, яка стала професором університету Сорбонна, та першою жінкою, прийнятою до Медичної академії. Ян Чохральський, польський фізик, винайшов метод вирощування монокристалів, що став основою сучасної електроніки. Напівпровідникові прилади виготовляються з монокристалів кремнію, отриманих цим методом. Завдяки їм працюють комп’ютери, планшети, мобільні телефони, цифрові камери, mp3-плеєри та інші електронні пристрої. Польські математики Маріан Реєвський, Єжи Ружицький та Генрик Зиґальський зламали коди найвідомішої в історії шифрової машини – німецької Enigma. Своїми досягненнями вони сприяли закінченню Другої світової війни.

Завдяки своєму розташуванню від Балтійського моря та Мазурських озер на півночі, через низовини центральної частини країни аж до гірських хребтів на півдні, Польща може похвалитися привабливою природою. Вона має 23 національні парки, 1500 природних заповідників та 145 ландшафтних парків. Це заохочує до активного відпочинку: гірських подорожей, велосипедних заїздів, катання на байдарках річками та озерами, вітрильного спорту, серфінгу, верхової їзди, наприклад, одним з найдовших маршрутів у Європі (1800 км), що проходить через центр країни, або спостереження за рідкісними видами птахів у їх природному середовищі.

Туристів приваблюють до Польщі численні культурні заходи, музичні, кіно- та театральні фестивалі. Їх організовують польські міста, відомі своєю дивовижною архітектурою, нагородженою на міжнародних конкурсах – наприклад, прекрасна філармонія М. Карловича в Щецині, яка була першою будівлею в Польщі, що отримала найважливішу європейську нагороду Міса ван дер Рое, або Національний музей у Щецині – Центр діалогу «Пжеломи», визнаний найкращою будівлею в 2016 році на Всесвітньому фестивалі архітектури в Берліні. Інші польські споруди, які виділяються на світовій карті архітектури, – Театр Шекспіра та Європейський центр солідарності у Ґданську, Сілезький музей у Катовіцах, побудований на місці колишньої вугільної шахти, будинок Національного симфонічного оркестру Польського радіо в Катовіцах та Центр музики ім. Кшиштофа Пендерецького у Люславіцах, Крикотека (музей Тадеуша Кантора) у Кракові, Музей Варшавського повстання або Музей історії польських євреїв ПОЛІН у Варшаві.

Відвідування цих надзвичайних об’єктів, що служать культурі, дає уявлення про складну історію Польщі та часом трагічну долю її мешканців, особливо пов’язану з досвідом Другої світової війни. Польща піклується про відродження втраченого. Вона стала опікункою пам’яті і захищає єврейську спадщину, втрачену під час Другої світової війни, підтримує розвиток сучасної культури єврейської меншини в Польщі. Приклад такої підтримки – фестиваль єврейської культури у Кракові, який організовують протягом 30 років. Це найвидовищніший, міждисциплінарний фестиваль подібного типу у світі, який відвідують десятки тисяч туристів.

Польща також приваблює любителів кіно, театру та музики. Для них це справжній шанс зустрітися з найвизначнішими творцями сучасної музики на міжнародному фестивалі «Варшавська осінь»; з кінозірками та всесвітньо відомими операторами на фестивалі EnergaCAMERIMAGE у Торуні, або з незалежними митцями з усього світу, які беруть участь у міжнародному фестивалі «Нові горизонти» у Вроцлаві, який присвячений мистецькому, візіонерському та експериментальному кіно.