Київ | 18 травня | Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України | вул. Генерала Алмазова, 8 | Початок о 10:00 | Вхід за попередньою реєстрацією
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України
Інститут політичних досліджень Польської академії наук
Польський Iнститут у Києві
Представництво Польської академії наук (PAN) у Києві
запрошують взяти участь
у Міжнародній науковій конференції
«Шлях до Європи: польський та український досвід»,
що проходитиме 18 травня 2018 року у Києві
у приміщенні Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (вул. Генерала Алмазова, 8)
Початок о 10:00. Вхід за попередньою реєстрацією
Конференція має науковий характер, а тому позбавлена кон’юнктурних політичних акцентів і підходів, має на меті неупереджений, всебічний і реалістичний аналіз польського і українського досвіду.
У 1990-х роках у Польщі, незважаючи на глибокий політичний поділ, існував понадпартійний консенсус, метою якого було приєднання до НАТО і Європейського Союзу. Що впливало на формування такого консенсусу? Наскільки придатний (і чим неприйнятний) польський досвід для визначення подібної мети як державного інтересу в Україні?
Етнічна політика Української держави в контексті її проєвропейського курсу викликає особливий інтерес, як усередині України, так і за її межами. Україна прокламує інклюзивну модель побудови нації. Якою мірою на сьогодні реалізовано цю модель? Які виклики породжує згадана політика для польсько-українських міждержавних відносин?
У Польщі, в певному сенсі, наявне ретроспективне мислення про політику, апеляції до історії, особливо до національно-визвольної боротьби, постійно згадуються часи Польської Народної Республіки з її історико-політичними «родовими плямами». Навіть деякі представники молодого покоління керівників закорінені у цьому дискурсі. Як це виглядає в Україні? Наскільки відповідає політика пам’яті в сучасній Україні її євроінтеграційним прагненням і взагалі європейським ліберальним цінностям?
На ці та інші запитання шукатимуть відповіді доповідачі, дискутанти та учасники конференції, яка покликана також окреслити напрями подальших досліджень винесених на обговорення проблем.
Серед учасників конференції такі відомі українські та польські історики та наукові співробітники, як: директор Інституту політичних і етнонаціональних дослідженім. І.Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський, директор Інституту політичних досліджень Польської академії наук Ґжеґож Мотика, директор Представництва Польської академії наук (PAN) у Києві Генрик Собчук, професор Польської академії наук Юзеф Фішер, член-кор. НАНУ доктор історичних наук Олександр Майборода, професор Польської академії наук Антоні З.Камінський, доктор політичних наук Юрій Шайгородський, доктор Польської академії наук Адріян Хоян, доктор історичних наук Юрій Шаповал, доктор політичних наук Віктор Войналович, доктор політичних наук Галина Зеленько, член-кор. НАНУ, доктор історичних наук Степан Віднянський, доктор політичних наук Олег Калакура, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк, доктор юридичних наук, заступник директора Інституту економіко-правових досліджень НАНУ Руслан Джабраїлов, доктор політичних наук, головний науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАНУ Володимир Горбатенко, кандидат політичних наук Ольга Михайлова.
