Підвищення соціальної активності жителів міста проявляється у зростаючому інтересі до загальних просторів. Все частіше перевищується межа між пасивним коментуванням реальності та активним бажанням змінитися. Художники, громадські активісти та підприємці ініціюють процес активізації простору знизу вгору. В результаті цих дій деградовані частини міст отримують нове життя. Незважаючи на тимчасовий характер їхніх втручань, вони можуть бути прелюдією до постійної трансформації. Тимчасові просторові втручання позитивно впливають на хід та динаміку процесів активізації, стимулюючи соціально-культурологічну діяльність у деградованих або покинутих урбанізованих умовах.

Під час дослідження автора на прикладах тимчасових просторових втручань в процесах активізації було визначено три стратегії, які можуть бути застосовані в різних міських районах. Перший з них показує можливості пожвавлення широких міських територій шляхом концентрації тимчасових просторових втручань. Друга стратегія має на меті питання трудомісткого характеру процесів активізації та інвестиційного виконання, вказує на приклади тимчасових об’єктів, які є попереднім переглядом цільової функції в міському просторі. Третя стратегія спрямована на приборкання деградованих просторів шляхом введення тимчасової функції створення культури. Під час лекції вищезгадані стратегії будуть представлені на прикладі їхнього використання в процесі активізації постіндустріального району Мєндзодра у Щецині, Польща.

Якуб Іґнацій Ґолембєвський — доцент кафедри історії та теорії архітектури факультету будівництва та архітектури. У своїй науковій діяльності займається активізацією постіндустріальних просторів та набережних; мистецтвом у громадському просторі та тимчасовою архітектурою. Автор багатьох наукових статей у польських та міжнародних публікаціях, а також доповідач на наукових конференціях. Як викладач, він брав участь у багатьох архітектурних та міських майстернях. З 2010 року співпрацює з архітектурною студією “zomorfis”. У рамках цієї співпраці він брав участь у розробці численних проектів, серед яких односімейні та багатоквартирні житлові будинки, громадські приміщення та у процесі адаптації історичних будівель до нових функцій.