25 липня о 19:00 у Dymchuk Gallery відкривається фотовиставка «Плутанина» Вероніки Ґенсіцької. Вперше в Україні роботи сучасної польської авторки були показані у квітні під час міжнародного фотофестивалю Odesa Photo Days 2019 у співпраці з Інститутом Адама Міцкевича. Зараз завдяки підтримці програми Culture Bridges, Польського Інституту у Києві та Інституту Адама Міцкевича експозиція буде показана в столиці.
На перший погляд, роботи Вероніки Ґенсіцької із циклу «Сліди» виглядають як ідилічні портрети з американської мрії: щасливі сім’ї, закохані пари, веселі, задоволені тусовщики. Проте вже через мить стає зрозуміло, що з усіма цими людьми щось не так.
Завдяки ефектній цифровій обробці американських фотографій 1950-60-х років Вероніка Ґенсіцька створює плутанину. Вона не тільки ставить під сумнів представлені сцени, а й запитує глядачів про сімейні відносини або їх відсутність, про ідентичність, самотність і потреби — незалежно від часу і місця, в якому ми живемо.
Другу частину виставки складають вибрані фотографії красномовних об’єктів із циклу «Колекція». Гребінець для волосся, м’ясорубка, швабра та інші предмети повсякденного вжитку, задокументовані Ґенсіцькою, тісно пов’язані з особистим досвідом авторки. Однак для глядача вони безособові, що створює універсальну боротьбу з різними видами стереотипів, фобій, страхів і фетишів.
Не можна дивитися на роботу Вероніки Ґенсіцької безпристрасно: вона привертає увагу надзвичайно точним фотомонтажем і ретельно обробленими об’єктами. Водночас авторка залишає глядача у роздумах, провокує вбудувати себе у її історію.
У рамках виставки 26 липня у Dymchuk Gallery відбудеться artist talk з Веронікою Ґенсіцькою та кураторками експозиції «Плутанина» Магою Цьвелюх та Катажиною Сагатовскою.
Виставка працюватиме до 18 серпня.
Вероніка Ґенсіцька народилась у місті Влоцлавек, Польша, у 1984 році. Закінчила факультет графічного дизайну Академії Образотворчих Мистецтв та Фотографічну Академію у Варшаві. Вероніка створює проекти на тему пам’яті та її механізмів. Вона цікавиться науковими та псевдонауковими теоріями, мнемонікою та різними розладами, що стосуються пам’яті. В основному займається фотографією, але також створює об’єкти та артефакти, співпрацюючи з ремісниками та художниками. Важливу частину її мистецтва складає робота із архівними матеріалами з різних джерел. Це можуть бути збірки фотографій чи фото, знайдені в Інтернеті, поліцейські архіви чи старі зображення з преси.
