Друга світова війна закінчилася німецькою капітуляцією, підписаною Німеччиною та союзниками 7 травня сімдесят п’ять років тому. Вона набувала чинності наступного дня, оскільки Сталін вимагав визнання ролі Червоної армії у визволенні Берліна. Маршал Ґеорґій Жуков підписав капітуляцію разом з фельдмаршалом Вільгельмом Кейтелем ввечері 8 травня 1945 р. У Москві через різницю в часі було уже 9 травня.
Саме тому Європа та США сьогодні святкують річницю закінчення Другої світової війни, а для Москви День Перемоги, що, як правило, відзначають великим парадом на Червоній площі, припадає на завтра.
В інтерв’ю польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький розмірковує з нами про те, що історія означає для його країни та як вона впливає на сьогоднішню Європу.
1. Пане прем’єре, пандемія коронавірусу змусила Москву скасувати святкування завершення Другої світової війни, але можновладців з Варшави і так не запрошували. Може тому, що на 80-ту річницю початку війни, 1 вересня минулого року, не запросили російську владу?
Виключення Польщі від участі в урочистостях – це умова Москви, що означає лише одне: для участі в історичній дискусії слід погодитися з російським наративом. Але для Польщі це означатиме згоду на брехню: ми не можемо дозволити ситуацію, коли кат і жертва міняються ролями. Пакт Молотова-Ріббентропа є прямим доказом підготовки спільної агресії проти Польщі, поділу впливу та окупації інших країн Балтії – Литви, Латвії та Естонії. Внаслідок цього рішення мільйони громадян зазнали масових репресій.
2. Росіяни звинувачують вас у неповазі до пам’яті багатьох солдатів Червоної армії, які загинули в боротьбі з нацистами. Що ви відповісте на ці закиди?
Червона армія пробула в Польщі майже 50 років, допомогла встановити комуністичний режим, який відкидала переважна більшість поляків. Дії Червоної армії на наших землях були спрямовані не на відновлення нашої незалежності, а навпаки – на повторне позбавлення суверенітету. Нам довелося чекати до 1989 року, щоб відновити його.
3. Багато пам’ятників було демонтовано…
Слід відрізняти демонтаж або перетворення пам’ятників на музеї як символи поневолення Польщі та повагу до поховань солдатів Червоної армії. Польська влада охороняє поховання всіх солдатів, загиблих на наших землях, незалежно від їх національності. Усі ці могили підтримують та реставрують за рахунок державних коштів Польщі. Я б очікував, щоб таким же чином виявляли повагу в Росії до місць поховань поляків – жертв радянських репресій.
4. Через рік після закінчення Другої світової війни, 8 червня 1946 року в Лондоні відбувся Парад перемоги, на який поляків не запросили. Цього року планували організувати подібний захід, лише цього разу за участю польських ветеранів. Як ви пояснюєте цей часовий проміжок?
Під час Другої світової війни поляки не лише виконували свої союзницькі зобов’язання, приєднуючись до оборонних операцій у Франції та Великобританії, воюючи разом із союзниками з 1939 року до кінця війни. Вони славилися своїм героїзмом у боротьбі на багатьох фронтах, згадаймо здобуття Монте-Касіно військами генерала Андерса або внесок польських пілотів у битву за Британію. На жаль, через те, що Європа занурилася у Холодну війну, а Польща опинилася під впливом СРСР, польські герої не дочекалися реабілітації. Багато хто з командирів, таких як генерал Сосабовський чи генерал Мачек, залишилися у вигнанні і важко фізично працювали. Більше того, деякі з них були позбавлені польського громадянства, а тих, хто вирішив жити в Польщі, як капітан Вітольд Пілецький, який став добровільно в’язнем Аушвіцу, щоб передати інформацію союзникам, був засуджений на смерть комуністичною владою.
5. Чи вважаєте ви, що Європа має правильне сприйняття польської історії та пам’яті?
Злочини нацистської Німеччини та радянської Росії забрали мільйони невинних життів. Поляки усвідомлюють важливість вшанування пам’яті жертв, особливим прикладом цього є місця колишніх німецьких концтаборів, побудовані на окупованих польських територіях. Польська держава підтримує та охороняє місця розстрілу, такі як Аушвіц-Біркенау, Треблінка та Майданек. Я з тривогою дивлюся на долю пам’ятних місць в інших країнах, зокрема на залишки табору Ґузен в Австрії. Це місце страти польської інтелігенції, винищення польських та європейських євреїв, а також кількох тисяч італійських громадян. Загалом у системі Маутгаузен-Ґузен ув’язнювали та вбивали громадян 26 країн. До цього дня, незважаючи на цінні ініціативи місцевого населення, ми не побачили реальні дії австрійської держави. Ось чому я готовий проявляти ініціативу, щоб придбати ці землі для гідного вшанування та спорудження освітнього центру. Як попередження майбутнім поколінням, щоб ніколи більше не дозволити такого знущання над людською гідністю.
6. Дехто стверджує, що і Росія, і Китай користуються слабкістю країн, особливо уражених вірусом, наприклад, Італії, щоб вести свою політичну пропаганду під прикриттям медичної допомоги. Чи згодні ви з цією думкою?
В умовах боротьби з коронавірусом ми повинні діяти солідарно, адже вірус не знає кордонів і атакує все населення. Однак не можна наївно вірити, що всі ініціативи міжнародної допомоги, особливо ті, які пропонують країни, що прагнуть домінувати у світі, такі як Росія чи Китай, будуть наслідком лише альтруїстичних мотивів. Допомога в боротьбі з коронавірусом повинна проявлятися в наданні якісної продукції, обміні досвідом та місіями медичних колективів, без встановлення умов, без втручання у внутрішні справи країни, яка приймає допомогу. Ми повинні бути надзвичайно уважними, щоб ніхто не використав момент слабкості, спричиненої пандемією та майбутньою економічною кризою, аби зруйнувати наші союзи та загрожувати нашій безпеці.
7. Росія та Китай є важливими торговими партнерами Європи: як ви вважаєте, яку можна проводити політику співпраці з урахуванням інтересів Європи?
Пандемія коронавірусу жорстоко унаочнила нестабільність нашої соціально-економічної системи. Вона показала, наскільки Європа залежить хоч би від ланцюгів постачання з інших континентів. Ми повинні підтримувати відносини з цими країнами, але не за рахунок нашої внутрішньої європейської солідарності.
8. Якщо говорити про солідарність: ви не вважаєте, що у питанні мігрантів Польща не була дуже солідарною з Італією?
Міграційна криза була лакмусовим папером відповідальності європейських правителів. З початку кризи ми наголошували на необхідності двосторонніх паралельних дій: гуманітарна допомога повинна була бути спрямована на найбільш потерпілі регіони, а також слід було вжити заходів для герметизації зовнішнього кордону ЄС, щоб нелегальний перетин став неможливим.
Згідно з даними ОЕСР, Польща за останні роки прийняла найбільшу кількість мігрантів у світі, значна кількість – це українці. Деякі з них – люди, що рятуються від війни. Ми солідарні з тим, хто потребує допомоги.
9. Чи підтримує Польща політику спільної європейської оборони?
У Польщі ми дуже серйозно ставимося до питань, пов’язаних із безпекою нашої країни та всього ЄС. Війна на сході України та російська анексія Криму в 2014 році – це явний сигнал, що загроза реальна. Ми – одна з небагатьох країн Північноатлантичного альянсу, що виконує зобов’язання щодо фінансування збройних сил у розмірі 2,0 % ВВП. Ми беремо участь в ініціативах ЄС як частина постійної структурної військової співпраці PESCO. Так, Європа повинна говорити в один голос у питаннях, що стосуються безпеки.
10. Європейська комісія розпочала проти Польщі процедуру за порушення законодавства ЄС у зв’язку реформою судочинства, яка може підважити незалежність польських суддів і може бути несумісною з принципом пріоритетності права ЄС. Як буде реагувати ваш уряд?
Ми дотримуємось позиції, що організація судочинства є суверенним рішенням держав-членів. Польща, згідно з чинною конституцією, прагне до чесності та прозорості судової влади. Ми усвідомлюємо, що не усім така чесність на руку, але можу заявити, що ми не самі працюємо у цьому напрямку: уряд Словаччини також оголосив про початок програми реформ у сфері правосуддя.
11. Яка позиція Польщі у питанні економічної допомоги країнам, що найбільше постраждали від коронавірусу?
Нам потрібен новий план Маршалла, який базується на європейських інвестиціях і надасть імпульс для економічному розвитку. Через відмінності в економіках ЄС неможливо застосувати один механізм до всіх країн. Тому нам потрібно зрозуміти ситуацію країн Півдня, так само і ми розраховуємо на розуміння наших потреб. Ми повинні розробити амбітний бюджет, реальна допомога від якого якнайшвидше надійде до громадян, які цього потребую
Матеуш Моравецький, Прем’єр-міністр Республіки Польща, інтерв’ю для La Stampa.
