У рамках Міжнародного фестивалю з прав людини відбудеться майстер клас режисера та продюсер Дороти Рошковської, котра на фестивалі виступатиме ще й у якості члена журі.

Польська програма фестивалю>>

Дорота Рошковська

Випускник відділення польської філології Варшавського Університету.
Здобула освіту у сфері виробництва телепродукции в Медіа-академії в Hilversum. Протягом багатьох років працювала в медіа- індустрії у Голандії.

З 1997 по 2002 рр. Дорота Рошковська працювала комісійним редактором Польського телеканалу TVP2. Вона мала справу з кo-продукцією для Європейського Культурного Каналу ARTE. Під її редакторським керівництвом створювалися документальні фільми, передачі для публічного ТБ у Польщі та Європі.

Дорота Рошковська – є віце-президентом Міжнародної Асоціації “Future of Media” http://www.mspm.info/, а також членом Європейської Документальної Мережі та засновником Асоціації New Horizons, яка є організатором фестивалю New Horizons Festival in Cieszyn http://www.nowehoryzonty.pl/.

Працює незалежним продюсером на студії компанії Arkana http://www.arkanastudio.pl/, що спеціалізується у створенні документальних фільмів. 

Польський Інститут у Києві третій рік поспіль активно підтримує фестиваль Міжнародний фестиваль з прав людини. Дорота Рошковська вже втретє стане його гостею. 

Окрім Дороти Рошковської, на цьогорічному фестивалі Польщу представлятимуть режисер Томаш Вольський та кінопродюсер Мацєй Новіцький.  

Goldfish / Золота рибка

Poland / Польща / 2008 / 69′ / HDV

Director / Режисер: Tomasz Wolski (Томаш Вольскі)

Production / Виробництво: Anna Gawlita, Kijora Anna Gawlita

«Золота рибка» – фільм про життя психічно хворих людей, про їхні щоденні радощі й тривоги. У стрічці показано, як вони готують постановку «Казки про золоту рибку» Алєксандра Пушкіна на сцені Краківського театру, наполегливо працюючи на репетиціях п’єси. Це оповідь про те, як збуваються прості мрії. Каміл мріє сам керувати ліфтом. Міхал не уявляє свого життя без прибирання. Марек хоче мати нову телеантену. Вітек прагне стати портьє. А Адась бажає просто добре зіграти свою роль у «Золотій рибці».

Томаш Вольскі народився 1977 року в Гдині (Польща). 2002 року почав вивчати документалістику в Школі режисерської майстерності Анджея Вайди. У 2004 та 2005 роках брав участь у кіносемінарах Berlinale Talent Campus. Мешкає та працює в Кракові.

Семінари (2002), Тиша (2004), Якби я був рибкою (2004), Клініка (2006), Золота рибка (2008)

“Більшість стрічок на фестивалі – арт-документалістика. Саме таким модним словом називають неігрове кіно з високим рівнем суб’єктивного авторського опрацювання. На противагу йому він виділив телевізійну та замовну документалістику. ТБ-формат працює за своїми законами: глядач має бути в динаміці сприйняття, його увагою треба постійно керувати. Також є замовна, або ж корпоративна документалистика. Тобто така, що відповідає інтересам певних організацій. Замовив фонд боротьби зі СНІДом стрічку – її зафільмували”.

  Геннадій Кофман

The Gdansk Railway Station / У Гданську на вокзалі

Poland / Польща / 2007 / 50′

Director / Режисер: Maria Zmarz-Koczanowicz (Марія Змарз-Кочановіч)

Production / Виробництво: Agnieszka Traczewska, Studio Largo, Instytut im. Adama Mickiewicza, TVN

Ця стрічка є своєрідною спробою переоцінити болісні події 1968 року – сплеск антисемітської істерії, що змусив поляків єврейського походження масово виїздити з країни. Тепер емігранти часто зустрічаються на єврейському курорті в Ашкелоні на Середземному морі. Минуло вже 37 років, а вони все ще подумки повертаються до Польщі. Спогади вигнанців у фільмі проілюстровані унікальними архівними матеріалами.

Марія Змарз-Кочановіч народилася 1954 року. Художник-візуаліст та режисер. Знімає здебільшого повнометражні документальні фільми, хоч у її доробку є й театральні телепрограми та художні фільми.  

The Kroke Town / Містечко Кроке

Poland / Польща / 2008 / 50′

Director / Режисер: Natalia Schmidt (Наталія Шмідт), Kuba Karyś (Куба Карись)

Production / Виробництво: Kuba Karyś, TVN Historia

«Містечко Кроке» – це фільм про Краків часів Другої світової війни очима євреїв. З унікальних архівних фотографій, котрих ще ніколи не демонстрували, посміхається безтурботна молодь періоду міжвоєнного двадцятиліття. За лічені роки у їхнє життя увірветься пекло Голокосту. Після війни хтось із них емігрує з Польщі, а хтось навпаки – повернеться до Кракова. Проте їхні серця назавжди залишаться вірними місту їхнього забутого дитинства, спогадами про яке вони діляться із нами.

Smile on Face and Tears in Eyes / Посмішка на обличчі та сльози в очах

Poland / Польща / 2008 / 57′

Director / Режисер: Jan Sosiński (Ян Сосінські)

Production / Виробництво: Ryszard Urbaniak, TVP

Село на краю світу. Тут немає ані церкви, ані школи, ані навіть крамниці. Молодь давно звідси виїхала, сюди ніхто ніколи не приїжджає… чи майже ніхто. Музичний гурт «Перкалаба» був заснований далеко звідси, в Івано-Франківську, та за ім’я собі взяв назву саме цього села. Семеро музикантів, котрі грають енергійний гуцульський панк-фолк, креативно поєднуючи різноманітні музичні жанри, подалися у мандрівку, аби подивитися, як виглядає село, котре подарувало назву їхньому гурту. І місцеві мешканці гостинно прийняли гостей, а ті віддячили їм своєю музикою.

Ян Сосінські – режисер і телепродюсер. У 1993-1995 роках був генеральним директором та заступником директора варшавської студії телеканалу TVP.

Місце проведення: Будинок Кіно вул. Саксаганського, 6