Цього року увесь музичний світ відзначає 210-річчя від дня народження Фридерика Шопена. Україна приєднується до вшанування великого композитора-романтика концертами, серед яких традиційно виділяються проєкти, організовані Фундацією Pro Musica Viva в особі диригента і великого подвижника в царині академічної музики – Романа Реваковича, який вже більше 30 років активно підтримує музичний діалог між Україною та Польщею.

       Протягом жовтня-листопада на філармонічну публіку чекають три концерти у Львові (9.10), Києві (28.10) та Хмельницькому (20.11).

      Програма цих концертів складається з Концерту №1 для фортепіано з оркестром мі мінор Фридерика Шопена (1830); Серенади для струнних Мєчислава Карловіча (1897) та твору «Орава» для камерного оркестру Войцєха Кіляра (1986). У концерті візьме участь молодий польський піаніст  Томаш Марут, який перебуває під мистецькою опікою Інституту імені Фридерика Шопена в рамках програми «Молоді таланти» та Оркестру Львівської національної, а згодом Національний симфонічний оркестр України та Оркестр Хмельницької філармонії. Диригент – Роман Ревакович.

       Доля відзначила Шопена печаткою геніальності, а сучасність залишила в його свідомості неминущий слід. Композитор народився в епоху Наполеона, дорослішав у Варшаві напередодні листопадового повстання поляків проти царської Росії, але в дні повстання у 1830 році знаходився вже на чужині – у Відні і Німеччині. Зрештою польський композитор осів в Парижі – культурній столиці Європи того часу – ні на хвилину не забуваючи про Польщу. Йому радили писати опери і симфонії, щоб піднятися до рівня визнаних композиторів, а Шопен піднявся, пишучи майже тільки для одного інструмента – фортепіано, віддаючи перевагу не монументальним жанрам, а мініатюрам – танцям, ноктюрнам, баладам, прелюдіям. Знамениті піаністи його часу прагнули  великих залів, підкоряючи публіку гучними, ефектними п’єсами і віртуозною технікою, а Шопен любив м’яке, тихе звучання, приділяючи неабияку увагу найтоншим нюансам виконання, і вважав за краще камерні зали. Концерти стали першими значними творами, які Шопен створив після закінчення навчання. Твори були представлені музичній еліті Варшави, а потім – широкій публіці в Театрі Народовому. Рецензент Стефан Витвицький, який слухав прем’єру Концерту e-moll, писав: «Фридерик Шопен створив другий великий концерт […] Цей твір генія». Він створювався під впливом першого кохання композитора  до Констанції Гладковської та представляє тип романтичного концерту. Саме його ми і почуємо у виконанні українського оркестру та польського піаніста – лауреата багатьох міжнародних конкурсів, зокрема IV премії 50-го Польського національного конкурсу піаністів Фридерика Шопена у Варшаві-2020.

       З легкої  диригентської палички Романа Реваковича музика композитора, диригента і… піонера польського альпінізму Мєчислава Карловіча – звучатиме в Україні не вперше. Завдяки своїм симфонічним творам Карлович зайняв в неоромантичному напрямку музики Європи початку ХХ століття одне з найпомітніших місць. Якби він не загинув у віці тридцяти трьох років під лавиною, зміг би створити ще багато видатних творів, проте його звершення в області симфонічної музики і так залишаються унікальні.

       Ім’я сучасного польського композитора Войцеха Кіляра – також не випадкове у цій програмі, адже народився він у 1932 році у Львові. Один з найбільш значних – поряд з  Лютославським, Пендерецьким і Гурецьким – польських композиторів другої половини XX століття. Більш широкому загалу композитор відомий за музику до більш ніж 160 фільмів, серед яких: «Земля обітована» Aнджея Вайди, майже всі фільми Kшіштофа Зануссі, «Дракула» Френсіса Форд Копполи, за яку отримав премію Американського товариства композиторів, авторів і продюсерів ASCAP Award в Лос-Анджелесі і премію Best Score Composer на фестивалі фільмів жахів в Сан-Франциско. Кшиштоф Зануссі зняв про нього фільм. До того, як Кіляр написав свій найвідоміший твір – симфонічну поему «Кшесани» – він вважався провідним представником польського музичного авангарду. Тоді він уже написав RIFF 62 ультрасучасну композицію за звучанням і  формою, яка стала символом бунту проти традиції, маніфестом майбутнього. На фестивалі «Варшавська осінь» RIFF 62 викликала справжній фурор. Потім композитор захопився іншим авангардом – мінімалістичною музикою. Orawa для камерного оркестру, яка прозвучить в цій українській серії концертів написана вже в іншій стилістиці: Кіляр майже відмовився від авангардних технічних засобів, користувався більш спрощеною музичною мовою, вважав за краще використовувати сильне звучання і впливати на емоції.

     Проєкт відбувається завдяки дофінансованню з коштів Міністра Культури та Національної Спадщини Республіки Польща з Фонду Промоції Культури та Польського інституту у Києві.

Акредитація обов’язкова!

За акредитацією, отриманням фото для анонсів, з питань організації інтерв’ю, запрошень у прямі ефіри/записи автора проєкту і диригента Романа Реваковича, за дод. інформацією, звертайтеся до PR-агенції «Дель Арте»:
Ольга Стельмашевська, тел.: 067 238 81 85,  ostelm7@gmail.com
Юрій Гулевич, тел.: 067448 05 35, ygulevich@gmail.com