Період будівництва: 1600–1630

Засновник: Єжи Мнішек, воєвода Сандомірський, Адам Ієронім Сенявський, львівський староста

Інформація про об’єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)

Львівський монастир Бернардинів був заснований в 1460 р. старостою Руським Анджеєм Одровонжем. Перші дерев’яні будинки монастиря після 1509 р. були замінені фахверковими. Ян з Дукли (помер 1484 р.) мешкав у монастирі до кінця свого життя, і був там похований. В даний час мощі святого знаходяться в його рідній Дуклі. Будівництво цегляного костелу, за проектом невідомого архітектора, було виконано в 1602-1613 рр. Павлом Жиміаніном та Амброзієм Пшихильним. Характерний манірний фасад храму завершив Анджей Бемер, який прибув з Вроцлава. Засновниками храму Бернардинів були Єжи Мнішек, воєвода Сандомирський та Адам Ієронім Сенявський, староста Львівський. У наступні роки монастир був зведений на північ від костелу, який в 30-х роках 17 століття. був включений в систему міських мурів. У 1733–68 роки інтер’єр костелу був ретельно модернізований. У 19 столітті австрійська влада зробила в монастирі архів; в 1828-37 рр. в його північно-східній частині була гімназія. Костел був відновлений багато разів, переважно з 1884 року до початку 20 століття. Замкнений в 1946 році; з 1991 року він є православною церквою. В монастирі розташовано Центральний державний історичний архів. Збереглося багате внутрішнє оздоблення: настінні розписи (Бенедикт Мазуркевич, 1738–40), комплекс жертовників (Томас Хаттер, Конрад Котсхенрейтер, 1736-40). З півночі примикає монастирський корпус – чотириповерхова будівля з чотирма крилами та з квадратним патіо оточеним галереями. Двоповерхова дзвіниця (1733–34) стоїть на південному сході від костелу. На схід від монастиря зберігся фрагмент колишніх міських мурів, відкритий у 1930-х роках 20 століття.

У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.

Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.

Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018»

Реалізатори проекту:

• Товариство Інтеграція Європа-Схід (http://www.siew.org.pl/ua/),
• Польський Інститут у Києві (http://www.polinst.kyiv.ua/),
• Ukrainian Communication Group (https://www.youtube.com/user/goodresttv).

Підтримка проекту:

• Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (http://polonika.pl/)
• Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl)

Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl).

Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu

Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/