Проєкт «Вірші в метро – 2025» об’єднує 10 плакатів із перекладами українською мовою поезії авторів із Австрії, Іспанії, Литви, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Угорщини та Чехії. Це вірші, які порушують теми, актуальні для демократичних суспільств, — зокрема, виклики, пов’язані з російсько-українською війною. У добірку також включено вірш української письменниці та волонтерки Вікторії Амеліної, яка загинула 2023 року внаслідок російського ракетного удару по Краматорську. Проєкт демонструватиметься у червні цього року на станціях метрополітену Києва, Харкова та Дніпра.

Проєкт ініційований Польським Інститутом у Києві у співпраці з українським кластером EUNIC з нагоди головування Польщі у Раді Європейського Союзу.

Богдан Задура – один з найвідоміших польських поетів сучасності, автор понад 25 поетичних збірок і 10 томів прози та есеїстики, що добре відомий своїми перекладами з української. Саме завдяки майстерності слова Богдана Задури польською звучать Дмитро Павличко, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Василь Махно, Андрій Бондар і багато інших письменників та поетів. Лауреат престижних нагород, неодноразовий член журі Літературної премії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського. У 2025 році Богдан Задура відсвяткував своє 80-річчя.

Петер Пауль Віплінгер – австрійський письменник, фотограф. Народився 1939 року в Гаслах (Верхня Австрія). З 1960 року живе у Відні, де вивчав театральне мистецтво, германістику та філософію. Автор 53 опублікованих книг, переважно поетичних збірок та фотопоетичних книжок. Його книги та тексти перекладені понад 20 мовами світу. Автор близько 100 виставок і 350 читань в Австрії та у багатьох європейських країнах. Отримав численні стипендії, премії та нагороди за мистецькі досягнення в галузі літератури та фотографії. Належить до керівних органів IG Autorinnen Autoren, Австрійської ліги прав людини, Центру документації австрійського опору, є також членом P.E.N.-клубу.

Вісенте Алейксандре-і-Мерло (1898–1984) — поет із Севільї, представник Покоління 27 року, лауреат Нобелівської премії з літератури 1977 року. Маючи освіту в галузі права й торгівлі, викладав, але тяжка хвороба спонукала його повністю присвятити себе поезії. На його творчість вплинули такі автори, як Беккер і Рубен Даріо, а також він здружився з Федеріко Гарсією Лоркою і Луїсом Сернудою. Після Громадянської війни залишився в Іспанії, став академіком і наставником молодих поетів. Його творчість, позначена використанням метафори та сюрреалізму, поділяється на три етапи: «чиста» поезія, сюрреалістична й антропоцентрична.

Марюс Бурокас – литовський письменник-фрілансер, перекладач і літературний оглядач. Працював головним редактором інтернет-журналу VilniusReview (2016-2023). Дебютував як поет у 1999 році і відтоді опублікував три збірки віршів. У 2018 році вийшла друком його поетична збірка українською мовою «Найменші речі». Його вірші перекладені багатьма мовами світу. Член Спілки письменників Литви, Литовської асоціації художніх перекладачів та P.E.N.-клубу. Він є одним із працівників та волонтерів Літературного фонду Спілки письменників Литви, що допомагає українським солдатам транспортними засобами та тактичним медичним спорядженням.

Ліза Віда – нідерлансько-українська письменниця, авторка літературних програм, сценаристка, фанатка аудіо та режисерка віртуальної реальності. В основі її творчості завжди лежить текст та вільна форма. Україна, батьківщина її бабусі, часто відіграє тут центральну роль. Ліза Віда була названа літературним талантом 2022 року за версією de Volkskrant. Її дебютний роман «Олександра» був номінований на Boekhandelsprijs та увійшов до шорт-листа Літературної премії Libris 2022. З того часу роман був опублікований у дев’яти країнах, зокрема в Німеччині, Данії, Польщі та Франції. Її останній на сьогодні твір, «Танцювальна революція», був опублікований у 2024 році.

Роза Ауслендер (1901–1988) — одна з найяскравіших представниць німецькомовної поезії Буковини ХХ століття. Народилася в Чернівцях, у 1920-х роках емігрувала до США, проте напередодні Другої світової війни, у 1939 році, повернулася до рідного міста. Трагічні події періоду, коли поетеса перебувала в чернівецькому гетто, залишили глибокий слід у її душі та творчості.

Після війни Ауслендер вдруге емігрувала до Америки — цього разу до Нью-Йорка. Деякий час вона не могла писати, та згодом її перші вірші англійською мовою ознаменували повернення до поетичної праці. У 1956 році, за порадою поетеси Маріанни Мур, Ауслендер знову звернулася до рідної німецької мови й залишалася вірною їй до кінця життя.

Померла Роза Ауслендер у 1988 році в Дюссельдорфі, залишивши по собі вагому літературну спадщину — понад двадцять збірок поезії. Лише одна з них, The Forbidden Tree (Заборонене дерево), була написана англійською. В 2011 році у «Видавництві 21» вийшла книга віршів та прози Рози Ауслендер «Час Фенікса» у перекладах Петра Рихла.

Згодом у «Видавництві 21» вийшла графічна біографія авторки «Життя у слові», яку написала  літературознавець і перекладач, дослідниця життя і творчості Рози Ауслендер, голова ГО «Українсько-німецьке культурне товариство» при Центрі Gedankendach Оксана Матійчук, а візуально інтерпретували та втілили учасники Клубу ілюстраторів «Pictoric» Олена Старанчук і Олег Грищенко.

Шандор Петефі (1823-1849) — видатний угорський поет, письменник і революційний діяч. Він відомий своєю активною участю в угорській революції 1848-1849 років, а також своєю поезією, яка стала символом боротьби за свободу та національну гідність. Його вірші мали глибокий патріотичний відтінок і стали важливою частиною національного руху. Він писав про любов до Вітчизни, про боротьбу за волю та незалежність, а також віддавав шану історії та національній культурі Угорщини. Коли російський царизм, цей “жандарм Європи”, задушив угорську революцію, куля зупинила життя полум’яного поета і революціонера. Йому ще не було 27 років, коли 30 липня 1849 року він загинув у битві при Шегеншвере.

Марія Ілляшенко – письменниця, поетка і перекладачка. Народилась у Києві, в українсько-польсько-чеській родині. У 1992 році разом із сім’єю переїхала до Чехії. Авторка трьох книжок поезії. У найновішій збірці «Тварини у місті» (2025) Марія Ілляшенко фокусується на співіснуванні людей, тварин і рослин у великому місті. Лауреатка Премії Тома Стоппарда (2023). Її вірші перекладено багатьма мовами. Перекладає сучасну українську та польську поезію. Живе в Празі, часто і з задоволенням приїздить до Києва.

Вікторія Амеліна (1986-2023) – українська письменниця, волонтерка, громадська діячка та засновниця Нью-Йоркського літературного фестивалю на Донеччині. Народилася у Львові. 2014 року дебютувала в літературі з романом “Синдром листопаду, або Homo Compatiens”. Книжка увійшла у десятку рейтингу “ЛітАкцент – 2014”. 2015 року роман був перевиданий та увійшов до короткого списку премії Валерія Шевчука.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською, англійською та іншими мовами. Лауреатка Літературної премії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського. Загинула 2023 року внаслідок російського ракетного удару по Краматорську.