19.09.2001(середа), 19.00, Центральний будинок художника, Київ
22.09.2001(п’ятниця), 18.00, Клуб “Лялька”, Львів
за сприяння Генерального консульства РП у Львові

Джазовий квартет Міколая Тшаски “Лоскот”
Міколай Тшаска – саксофон           Пьотр Павляк – гітара
Ольгерд Валіцкі – контрабас         Томаш Гвінчіньскі – барабани

     Міколай Тшаска народився 7 квітня 1966 року в Гданську. Роки дитинства та ранньої юності пройшли у дільниці, що межувала з лісом, завдяки чому Міколай мав можливість щодня спілкуватися з природою. До навчання в школі хлопець великого потягу не мав, більше любив вештатися по подвір’ю та пізнавати оточуючий його світ. У той час він не виявляв ніяких музичних талантів. Коли закінчилися невинні роки початкової школи, згідно з родинною традицією він склав вступні іспити до Державного художнього ліцею в Гдині-Орлові, в якому вперше зустрівся з хлопцями, що грали rock’n’roll на гітарах. Невдовзі юнак переконався , що музика є для нього найбільш відповідною формою самовираження і почав по-аматорськи підгравати на гітарі та флейті в ансамблі “Regal”, що представляв альтернативний напрямок у тогочасній музиці. 1987 року все ще переконаний у вищості живопису над іншими видами мистецтва, Міколай розпочав навчання на факультеті живопису при Вищій художній школі в Гданьску. Під час навчання зустрівся з Ришардом Тимоном Тиманським. Невдовзі той запросив Міколая до співпраці і восени 1986 року Тшаска приєднався до free рокової групи “Sni Sredstwom Zauklanianie” , яка пізніше переформувалася в групу “Milosc” (у березні 2000 року в анкеті критиків “Jazz Forum” вона була визнана найкращою групою минулого десятиріччя, випереджаючи колективи З.Намисловського та Т.Станька!). Захоплений музикою та життям Johna Coltrane’a, Міколай взявся за альт-саксофон, з яким не розлучається досі. Поглинутий репетиціями, після другого курсу покидає вуз. Назавжди приєднується до групи “Milosc”, яка крок за кроком , не шукаючи шалених овацій, в поті чола, багато разів змінюючи свій склад, підкоряє серця нового слухача. Завдяки роботі з цим колективом Тшаска мав нагоду співпрацювати з зірками світового джазу, такими як: Томаш Станько чи Lester Bowie. Влітку 1993 Міколай вирішує спробовати власні сили як композитор та лідер і засновує ансамбль “Loskot”, який дебютує на першому фестивалі “Gdynia Summer Jazz Days”.Оригінальний репертуар цієї групи складає програма, створена на основі всієї існуючої спадщини музичної культури всесвіту з використанням окремих елементів джазу і року. Окрім Тшаски, нині до групи входять: Пьoтр Павляк – гітара, Ольгєрд Валіцкі – контрабас та Томаш Гвінчіньскі – перкусія. У квітні 1994 року разом Тиманьским вони створюють дует “Maslo”. Дещо пізніше Тшаска співпрацює з Марчіном Шьвєтліцкім, результатом чого стає щонайменьше сотня спільних виступів, компакт “Cierpienie i wypoczynek”, а також справжня дружба. Почавши працювати у напрямку “yass”, Тшаска стає найактивнішим його творцем. Співпрацює з джазовими, “yass” та рок музикантами. Окрім того, схрещує звуки свого саксофону з такими групами як: “Variete”, “Swietliki”, “Mapa”, “Trupy”, “NRD”, “The Users” та Катажиною Носовскою. Шалений і, разом з тим, теплий тон саксофону Тшаски завойовує визнання серед аматорів та професіоналів. Він створює музику до фільмів та спектаклів. Музика для нього стає ліками від усіх недугів, він вважає, що будь-яке місце підходить для її виконання, у своєму житті Міколаєві довелося виступати на вулицях, у магазинах, у лісах, на полях, біля вогнищ, у маленьких клубах та у великих концертних залах, на весіллях та похоронах. Він обожнює свою родину та любить тварин. Музику, яку виконує, сам називає ” джазом розвинутих інакше”.
     “Лоскот” – нині один з найвидатніших джазових колективів Польщі, був заснований влітку 1993 року і дебютував на першому фестивалі “Gdynia Summer Jazz Days”. Засновником та лідером групи є Міколай Тшаска: саксофоніст, басовий кларнетист, співзасновник сьогодні вже легендарної формації “Milosc” (“Любов”).
     Оригінальний репертуар цієї групи складають в основному композиції Міколая Тшаски, інспіровані фольклором різних країн світу, доповнені варіаціями різних музичних стилів. Музиканти під час імпровізації використовують елементи свінгу, рок-н-ролу, техно і навіть польського фольклору. 1998 року за анкетою читачів журналу “Jazz Forum” колектив посів друге місце серед польських груп, що грають на електричних інструментах, а також був удостоєний нагороди “Machiner” в категорії “pіyta niszowa” від журналу “Machina”. Не оминула “Лоскот” також i нагорода польського музичного ринку “Fryderyk 1998” у категорії джазовий диск року.
     На своєму рахунку колектив має численні виступи на фестивалях на батьківщині та за кордоном (Jazz Summer Days, Jazz Fair Poznan, I Jass Festiwal Krakow, Polens-Volens Berlin 1998), а також чотири компакт-диски. Перший альбом, виданий 1995 року студією “Poloniе Records”, представляє запис концерту, який відбувся в бидгоському клубі “Mozg” 1994 року. Тоді спільно з Тшаскою грали: Яцек Ольтер – перкусіоніст, оригінальний, надзвичайно універсальний музикант, що співпрацює з елітою польського джазу; Ольгерд Валіцкі – контрабасист, що оперує глибоким, з африканським забарвленням, тоном інструменту, співпрацював із секстетом Лєшка Можджера, нині грає у квартеті Збігнєва Намисловського; Яцек Маєвскі – перкусіоніст, що сягає по інспірації як до народної африканської, так і до сучасної перкусійної музики, його можна почути з колективом “Mazzoll & Arhythmic Perfection”; Шимон Рогіньскі грає на didgeridoo, досконало володіє цим унікальним австралійським інструментом з неповторним звуком.
     Другий альбом “Czesc, сzesc, сzesc” був представлений на ринку 1996 року завдяки студії “Gowi Records”. Оскільки принципом лідера групи є постійне експериментування, на диску з’являються нові виконавці. Зі старого складу залишаються Яцек Ольтер та Шимон Рогіньскі, на клавішних грає відома по групі “Oczi Czorne” Йовіта Чєшлікєвіч, на бас-гітарі – басист з “Трупів” Томаш Хессе. Диск є студійним записом нових композицій Тшаски і не лише його.
     В 1998 році група записує третій компакт диск під назвою “Amariuch”. Цей альбом був дуже тепло сприйнятий слухачами та критиками. В анкеті журналу “Jazz Forum”, “Amariuch” було названо другим джазовим альбомом 1999 року, його висунули також на претендента до нагороди польського CD-ринку “Fryderyk 1999”.
     Четвертий диск “Smierdzace kwiatuszki” (Folk/Pomaton EMI) представляє запис концерту, який відбувся навесні 1999 року в закопанському клубі “Рstrag”. До нього ввійшли найновіші композиції групи, які поєднують два, здавалося б, досить віддалені музичні жанри: техно та джаз. Це сучасний, суворий транс у поєднанні з живим, теплим, а іноді навіть гарячим акустичним джазовим звучанням. У результаті виникає захоплюючий та неповторний ефект, який можна порівняти лише з Ефектом Допплера. На диску з’явилися літературні елементи, цікаві сюжети та сповнені специфічного почуття гумору монологи музикантів. “Лоскот” ніби сучасний лімузин, оснащений автоматичною коробкою передач, долає перешкоди часу та простору. Головною ідеєю альбому є чергова спроба вдарити по існуючій системі музичних призвичаєнь, а також презентація концертних можливостей групи, тобто своєї повної сили, трансової енергії, змішаної з солодкавістю теплої крові. Диск отримав “TYP MACHINY” (Machina, травень 2000); рецензент написав: “Виступ групи завжди являє собою напружене змагання особистостей (…) без сумніву, колектив становить одну з першорядних у Польщі концертних подій, що й підтверджує цей альбом”.
     Основою звучання “Лоскоту” є техно-транс, що виконується групою “на живо” і на якому базовані різні композиції: від солодких джаззових балад до пісень в стилі панк. Незважаючи на загалом авангардну концепцію, група під час концертів часто провокує танцювальну реакцію серед публіки.
     В нинішньому проекті Міколая Тшаски беруть участь:
Пьотр Павляк – гітарист, який грає також у групах “Kury”, “Arhythmic Memory”.
Ольгєрд Валіцкі – контрабасист квартету Збігнєва Намисловського.
Томаш Гвінчіньскі – перкусіоніст і гітарист, композитор і лідер “Maestro Trytony”, учасник багатьох проектів, таких як “Tele Echo” i “Czan”.