ІІ Дні Мистецтва Перформансу в Україні – PERFORMANCE ARSENAŁ – проводитимуться у культурно-мистецькому та музейному комплексі “Мистецький Арсенал” за адресою: Київ, вул. Січневого Повстання 28-30. У цьогорічних Днях Перформансу візьмуть участь відомі митці з Польщі (Ева Зажицька, Ева Свідзінська і Лєшек Кнафлевський), України (Андрій Сагайдаковський і Володимир Кауфман) і Білорусі (Александр Зайцев). Куратор: Вальдемар Татарчук (PL).

Організатори: Польський Інститут у Києві, Польський Інститут у Мінську, КММК “Мистецький Арсенал”.

Інформація для преси

Програма:

21.09, п’ятниця, 18.00

• відкриття, показ короткого відео з минулого року
• Андрій Сагайдаковський – перформанс протягом 21-22 вересня
• Лєшек Кнафлевський – перформанс
• Александр Зайцев – перформанс

22.09, субота, 17.00

• Володимир Кауфман – перформанс
• Ева Зажицька – перформанс
• Ева Свідзінська – перфоманс
• Ева Зажицька – фільм „Прояви”
• завершення, зустріч із митцями
• відео проекції з архіву Центру мистецтва перформанс у Любліні

Уже вдруге у Києві відбудуться Дні Мистецтва Перформанс. Як і торік, ми побачимо митців із Білорусі, України і Польщі, які представляють різні покоління та різні – подекуди дуже відмінні – художні течії.

Презентації перформансу будуть супроводжуватися відеопоказами, лекціями і зустрічами з митцями. Сподіваємося, що київські Дні Мистецтва Перформанс стануть новим важливим елементом мережі міжнародних презентацій перформансу (розгалуженої по всьому світі – від Токіо і Бангкоку до Нью-Йорку й Торонто), як стали вони вже невід’ємною складовою “трикутника” мистецтва перформанс, який з 2006 р. складають Варшава Мінськ та Київ.

31 серпня – 3 вересня цього року відбуватиметься IX Міжнародний Фестиваль Мистецтва Перформанс „Навінкі” у Мінську (Білорусь), 6-8 вересня триватиме IV Європейський Фестиваль Мистецтва Перформанс EPAF 2007 у Варшаві (Польща). ІІ Дні Мистецтва Перформанс у Києві (21-22 вересня), довершать цей “трикутник” вересневих подій мистецтва перформанс у нашому регіоні.

Ева Зажицька закінчила Державний вищий інститут мистецтв у Вроцлаві (зараз – Академія мистецтв) у 1978 році, живе у Любліні й іноді – в Казімєжі Дольному. Із назв її численних виступів і постановок у багатьох мистецьких місцях Польщі можна скласти нарис інтригуючого есе, у якому поєднається серйозність та інтелектуальна допитливість з іронічною дистанцією. Ось деякі з них: Про пристосування (1984), Жінка 130-140 років, але все ще красива (1984), Розмови в бібліотеці … або проблеми з 18-річною дочкою (1989), Уявіть собі 7 моніторів (1990), Я перестала розуміти, що роблю (1991), Лабораторія та вдаваний кінцевий результат (1993), Презентація як перерва в сутності творчого процесу (1994).

Перформанси Еви Зажицької – це своєрідні розповіді про мистецтво. Вони складаються з роздумів, пов’язаних з виникненням мистецтва, заглибленням у позиції людей мистецтва, їхні сумніви та рішення. Це свого роду уявна мандрівка територією, що лежить на межі мистецтва та буденності, пронизана захопленням від процесу роздумів над мистецтвом.

Ева Зажицька користується у своїх розповідях діаграмами, планами і просторовими моделями, які вражають своєю простотою. Вона наводить як реальні факти, так і елементи вимислу, котрі підкреслюють приховану промовистість цих фактів. Це свого роду коментар до власної творчості та творчості інших митців, що ведеться серед численних предметів і текстів, написаних від руки, які становлять у сумі злегка іронічну інсценізацію “майстерні” митця. З усіх цих елементів, як з карт під час складання пасьянсу, вона будує систему понять і міркувань, сповнених прагнення до правди й автентичності. (Г.Борковський).

Ева Свідзінська (нар. 1958) – випускниця Державного ліцею образотворчого мистецтва у Варшаві та Інституту художнього виховання у Ченстохові. Займається мистетцвом перформанс, відео, фотографією. Веде міждисциплінарні творчі майстерні.

“У цілому, я прирекла себе на дуже особисте, дуже сконцетроване на собі висловлювання: перформанс – це я. Це актуалізація себе також у контексті довколишньої дійсності. Я пробувала акції суспільного характеру, відсуваючи себе на дальній план, але це було тимчасове підпорядкування течії, і я від цього відійшла. Гадаю, що образотворче мислення з часом притлумило мій перформанс. Я суворо дбала про підбір реквізитів, використовувала лише один або навіть мультиплікувала його, часто обмежуючись до чорного і білого. Цей мінімалізм засобів можна було сприймати як вишуканість, але також (особливо пізніше) як закостенілість (…) Я й надалі сприймаю перформанс як проблему проминання, свободи, а також у феміністичному аспекті”.

Лєшек Кнафлевський вивчав живопис в Академії мистецтв у Познані. 1984-1988 рр. входив до польської мистецької групи „Коло Кліпса”. Виставки групи були “інтуїтивною втечею від умовностей та чинних правил, а відверто кажучи, – способом, як ігнорувати їхні обмеження”. Роботи митців відображали “потребу вирватися з тяжкої й не зовсім оптимістичної польської реальності” (Йоланта Цесельська). З 1991 р. митець проводить індивідуальні виставки. Зараз Л.Кнафлевський – професор Академії мистецтв у Познані, де веде заняття в Майстерні Аудіосфери у рамках Кафедри Інтермедій.

Перформанси з “електричною труною” Кнафлевський представляє від 1991 року. Перший показ відбувся у Галереї при Академії мистецтв у Познані. Спочатку в акціях ощадливіше використовувалися засоби вираження, але згодом було отримано нові, багатші форми звуку. Тепер до труни під’єднані численні прилади для обробки звуку. Музичний елемент – це, значною мірою, імпровізація, а перформанс “на електричній труні” – кожного разу неповторна подія.

Андрій Сагайдаковський народився в 1959 році у Львові. Там живе і працює й тепер. У 1974-1979 рр. навчався у Львівському політехнічному університеті на архітектурному факультеті. Автор низки персональних фото-виставок, учасник українських та міжнародних мистецьких акцій (14 Salone Nationale, Рим; Deutsches Museum, Мюнхен; “Степи Європи”, Центр сучасного мистецтва “Замок Уяздовський”, Варшава; “Вільна зона”, Музей мистецтв, Одеса; Міжнародний мистецький симпозіум De Novo, Львів; “Тотожність і розмаїття”, Passage de Retz, Париж; “Точка перетину”, Центр сучасного мистецтва Art Forumfabricum, Лодзь; “Інтрига і провокація”, Національний музей Чурльоніса, Каунас; “Точка перетину”, Germany Telekom, Штутгарт; “Бренд Українське”, Центр сучасного мистецтва, Київ; “Dunamenta”, Regensburg Museum Ostdeutsche Galerie, Регенсбург; “Території”, Центр культури, Люблін).

“… Сагайдаковський – це митець-маргінал у найкращому значенні цього слова. Незалежний від постійних змін кон’юнктури, він є живим запереченням всюдисущої позиції митця-дизайнера, готового виконати будь-яке замовлення клієнта-куратора. …Сагайдаковський не ошукує нас, бо за ним не стоїть ніяка мистецька стратегія, як нема її у барометра, який показує так, як є, а не так, як ми б хотіли, щоб було. Це однак не означає, що ті великі вміння, які набув Сагайдаковський, обмежуються простою процедурою “відтворення дійсності”, це щось набагато тонше”. (Єжи Онух)

Володимир Кауфман народився в 1957 році у Караганді. Навчався в училищі прикладного та декоративного мистецтва ім. Івана Труша (1974-1978 рр.), в Політехнічному інституті у Львові (спеціальність «архітектура», 1978-1980 рр.). У 1986 р. отримав першу премію з живопису на “Осінніх зустрічах” (Львівська картинна галерея). У 1989-1993 рр. був членом мистецького товариства “Шлях”. У 1993 р. виступив як один із співзасновників Мистецького Об’єднання “Дзиґа”. Працює у жанрах геппенінгу, перформансу, інсталяції, арт-провокації, усвідомленого кітчу, а також творить споріднені з ними мистецькі проекти на перетині образотворчого мистецтва (малярство, скульптура, графіка, відео, фото), театру. Автор численних персональних та учасник спільних виставок і проектів. Головний художник низки фестивалів та сценограф театральних постановок.

“Володимир Кауфман, графік, живописець, перформер, фіксатор… Все, що він робить, він робить тільки з внутрішнього переконання та органіки існування. Напевно тому всі напрямки його діяльності виникають еволюційним шляхом, існують природно та щезають, не набивши оскоми. Відмовившись від чільної мистецької спокуси змінити світ або його ж прикрасити, Кауфман намагається трансформувати об’єкти не втручаючись в них, а спостерігаючи та організовуючи певним чином. ” (Катерина Сліпченко)

Александр Зайцев народився у Мінську в 1977 р., перформансом займається від 1999 р. Брав участь у мінському фестивалі перформансу „НАВІНКІ” у 1999-2003 і 2006 рр., а також у літературному фестивалі „Три дні” (2003 р., Мінськ), фестивалі сучасного мистецтва „НЕфармат” (2005 р., Мінськ).

Про перформанс „Аеродинаміка”: “НАВІНКІ-2003″, Мінськ: „У перформансах Александр використовує своє тіло, співпереживання м’язовій напрузі, а іноді й фізичному болю як засіб комунікації, матеріал для створення поетичних образів. Аеродинаміка – один з таких перформансів: фонтан із долоні. Проколовши долоню медичною голкою і під’єднавши до неї крапельницю, він обходить глядачів, нібито даруючи воду зі своїх долонь”. (Денис Романовський)informpartnery

Координатор ПІ: Ольга Клименко, тел.: 288 03 04, 278 16 01, 288 02 86 е-mail: ip@polinst.kiev.ua.

Координатор “Мистецького Арсеналу”: Андрій Доценко, тел.: 254 5001, е-mail: dotsenko@artarsenal.in.ua

Інформаційна підтримка: газети “Обзор”, “Афіша”,

Мистецька Агенція “Арт-Вертеп”