20 грудня в рамках Європейського року міжкультурного ділогу у Центрі Сучасного Мистецтва відбудеться презентація каталогу українсько-польської виставки “І ДУША І РОЗУМ І ТІЛО” Мирослава Машлянки та Олени Турянської, яка стане останньою експозицією Центру.

Разом із закриттям виставки, 21 грудня припинить існування і ЦСМ. Причиною закриття Центру називають відсутність фінансування.   

Це місце на Подолі стало культовим для усіх шанувальників мистецтва – сюди привозили роботи короля поп-арту Енді Ворхола, гуру мистецтва 60-х років німця Йозефа Бойса, вихідців із України Іллі Кабакова та Бориса Михайлова, полотна яких коштують мільйони. Центр при Могилянці став трампліном для багатьох зараз знаних українських митців. На прощання у Центрі Сучасного Мистецтва поєднали українку з поляком. Обоє – нестандартні митці. Працюють з нетривким матеріалом. Їхні витвори – аполітичні, асоціальні та некомерційні. Скоріш, народні та дещо містичні. Щоб їх зробити, обом довелося добряче попотіти. Поляк Мирослав Машлянко два тижні по дванадцять годин на день встановлював свої громіздкі інсталяції. Півкуля та химерна павутина охоплюють простір від підлоги і аж до стелі та звиваються уздовж проходу. На них пішло кілька кілограмів сушеної трави і віск.

А львів’янка Олена Турянська – майстриня витинанок. З паперу вирізає абстрактні візерунки. Їх не підписує – аби кожен шукав свої асоціації. Папір для роботи Олена принципово вибирає чорний або білий. Готові роботи зазвичай підсвічує – щоб тінь від витинанки падала на стіну.

На відкриття останньої експозиції в ЦСМ прийшли передусім ті, для кого ці стіни – майже рідні. Куратори, які опікуються виставками, митці і просто студенти. Одні тут працювали, другі – виставляли свої роботи, коли Центр був чи не єдиним майданчиком для показів, треті забігали подивитися на мистецькі витвори у перервах між парами.

Олеся Островська, куратор багатьох виставок в ЦСМ: “Велике значення для мене мав мій перший кураторський проект. Великі проекти залишили багато спогадів – такі як Іллі Табакова, Джозефа Кожута чи Енді Ворхола, чи Джозефа Бойса. Цікава статистика відвідувань – в 99-ому році ми привозили Джозефа Бойса – одного зі стовпів мистецтва XX століття. Її відвідало 900 осіб. А вже через півроку виставку Енді Ворхола – 15 тисяч осіб”.

Єжи Онух, екс-директор ЦСМ (1997-2005): “Немає художника, який би на якомусь етапі свого життя не мав роману з Центром – чи це буде Арсен Савадов, чи це буде Цаголов, чи це буде Чичкан, Гнилицький, Сагайдаковський”.

Центру Сучасного Мистецтва бракувало фінансування – до 2007-го року гранти на його розвиток надавав Фонд Відродження. Та основна причина закриття – закінчення дії договору з Києво-Могилянською академією, котрій належить ця будівля XVII століття – каже Єжи Онух, який керував галереєю протягом дев’яти років.

Єжи Онух, екс-директор ЦСМ (1997-2005): “Ми розмови вели з Києво-Могилянською академією роками. Києво-Могилянська академія прийняла таку політику, що Центр Сучасного Мистецтва і те, що тут відбувається, їм нецікаве”. 

Тепер, за його словами, тут буде ще одна могилянська бібліотека.

Нагадаємо, що ЦСМ був відкритий на початку 1990-х за підтримки Джорджа Сороса – американського фінансиста, інвестора і філантропа. З 2003 по 2004 рік ЦСМ фінансував Фонд “Відродження”. Пізніше Центр шукав спонсорську допомогу і гранти на свої проекти самостійно.

                                                                                              5 канал, Українська Правда