Польський Інститут (Kиїв) та наукове видавництво «Акта» (Харків) запрошують на зустрічі з автором та перекладачем книжки «Зустрічі з Іншим».

8 вересня о 15:00, Київ, Книгарня «Є» (вул. Лисенка, 3)
9 вересня, Київ

10 вересня о 18:00, Львів, Книгарня «Є» (просп. Свободи, 7)
11 вересня, Львів

12 вересня о 18:00, Харків, Книгарня «Є» (вул. Сумська, 3)
13 вересня, Харків

14 вересня о 15:00, Одеса, Національний університет ім. І.І. Мечникова 

Автор: Александер Ф’ют – історик літератури, літературний критик, есеїст, професор факультету полоністики Яґеллонського університету, один із провідних дослідників творчості Чеслава Мілоша та популяризатор його творчості у світі.

Перекладач: Ярослав Поліщук – літературознавець, культуролог, критик, доктор філологічних наук, професор. Від 2001 року є професором кафедри україністики Яґеллонського університету у Кракові. Викладає також у Національному університеті «Острозька академія».

У новій книзі Александера Ф’ют увага зосереджена на трьох проблемних вузлах: один шлях веде на так звані Креси, сприйняті зі зворотної, непольської перспективи; другий провадить на інші континенти – до Південної Америки, що постає у спостереженнях Ґомбровича й естонського філософа Кейсерлінґа, та до Північної Америки, побаченої очима Мілоша, Ґловацького, Брихта, Косінського, Щепанського; третій мотив становить рефлексії над досвідом обох тоталітаризмів на теренах Східної та Центральної Європи. Своїми постколоніальними, антитоталітарнити та гуманістичними акцентами ця праця цілком актуальна для сучасної України і, очевидно, викличе зацікавлення українського читача.
Автор пропонує нову мову опису літератури, відсвіжує способи інтерпретації світу культури.

«Як у Західній, так і в Центральній Європі загальну думку завжди формувала, крім масової культури, ще й культура елітарна. Справа, проте, полягає в тому, що оскільки для західного європейця висока культура була ще однією пропозицією, хоча й не рідко марґінальною, остільки для мешканця так званого «соціалістичного табору» вона становила (часто єдину) форму самозахисту від тиску тоталітарної пропаганди, а заодно й шлях до порятунку тієї спадщини, яку совєтський комунізм відміняв та брутально заперечував.
Саме цей досвід може бути, як на мене, повчальним у добу ґлобалізації. По-перше, він ставить під сумнів надто поверхову ідентифікацію самого процесу глобалізації з вадами масової культури. По-друге, опосередковано доводить, що глобалізація зовсім не означає гомогенізації культури чи панування однієї моделі культури над іншими. Навпаки, основоположною умовою її успіху є загальне схвалення та створення можливостей вільного рівноправного розвитку всіх націй, етнічних та релігійних груп. Ґлобалізація може дати винятковий шанс для розквіту культур, які досі сприймалися як провінційні, витіснені на марґінез панівними імперськими культурами. По-третє, центральноєвропейський досвід спонукає до роздуму над способами співіснування та нормами реґулювання співжиття сусідніх спільнот і народів, що належать до різних культурних сфер та культивують власні традиції.
Що це конкретно означає для мешканців Центральної Європи? Їхня колективна свідомість, позначена болючими історичними переживаннями, зокрема в минулому столітті, пробує впоратися, про що я вже мав нагоду писати, з трьома головними проблемами: витісненням на периферію, почуттям нестабільності кордонів і труднощами самоідентифікації.»

Александер Ф’ют «Зустрічі з Іншим»

Книга видана за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», Польського Інституту у Києві, Посольства Республіки Польща в Україні у рамках проекту «Видання сучасної польської наукової та художньої літератури українською мовою».