Історія:
Ансамбль «Сарматика» був заснований восени 2009 року американським лютністом та музикознавцем Олегом Тимофеєвим та Данилом Перцовим, київським композитором і мультиінструменталістом.
Будучи стипендіатом «Фулбрайт», Тимофєєв проводить поточний навчальний рік в Україні і веде семінар з історії виконавства в Інституті ім. Глієра (Київ).
З Перцовим його об’єднав сильний інтерес до музичного минулого Росії, України та Польщі. З’явилася ідея створити проект на перетині західноєвропейської письмової музичної культури і слов’янського фольклору, і перша ж ідея виявилась дивовижно плідною.
Музикантів підтримали Любов Плавська, виконавиця українського фольклору та іранської класичної музики, Михайло Качалов – експерт зі скрипкових традицій багатьох народів, заслужений артист України Тарас Компаніченко – народний бард, справжня культова фігура в сьогоднішній історії країни, і декілька інших прекрасних музикантів.
В основі програми «Львівська лютнева табулятура» лежить унікальне письмове джерело – рукопис середини 16 – початку 17 століття, зібраний у Кракові з кращої європейської музики того часу.
Однак учасників ансамблю «Сарматика» в першу чергу хвилює не наявний у рукописі західноєвропейський репертуар per se, а скоріше, механізми його проникнення в репертуар польських і українських музикантів, і той дивовижний стиль, котрий неодмінно з’явився на перетині слов’янського, близькосхідного фольклору та письмової традиції Заходу.
В своєму проекті «Львівська табулятура» учасники «Сарматики» віддають належне жанрові «educated fantasy», що поступово заміняє собою більш ортодоксальний підхід до старовинної музики і на Заході, і в пострадянському просторі. Солісти відкриті новим звучанням і несподіваним сполученням культур, і сподіваються, що їх глядачі також оцінять винахідливість і свободу інтерпретації.
Склад ансамблю:
- Георгій Володін: шалюмо, цинк, спів
- Антоніо Грамши: флейти, перкусія
- Міріам Гольц: віолончель
- Михайло Качалов: фідель, спів
- Сергій Охрімчук: скрипка, спів
- Анжела Зайцева: скрипка, спів
- Олег Тимофеєв: лютня
Програма «Львівська лютнева табулятура» ґрунтується на унікальному письмовому джерелі – рукопису середини XVI – початку XVII століть, що був складений, вочевидь, у Кракові з найкращої європейської музики того часу.
Натомість учасників ансамблю «Сарматика» в першу чергу цікавить не сам по собі репертуарний зміст рукопису, а радше механізми його проникнення в репертуар польських та українських музикантів, а також той дивовижний стиль, що виник тоді на перетині слов’янського, німецького та італійського культурних просторів, на межі письмової культури Заходу та прадавніх народних субстратів. Cаме тому абсолютно недоречним є питання про «національність» даного манускрипту – ми маємо унікальну можливість зануритися в музичне середовище, яке в ті часи об’єднувало Україну з Польщею, а Річ Посполиту – з Європою.
В своєму проекті «Львівська табулятура» учасники «Сарматики» віддають данину жанру «educated fantasy», що поволі заступає ортодоксальніший підхід до старовинної музики. Згідно з цим принципом, письмове джерело – не більш ніж схема, відправна точка для початку творчості. У програмі використовується різноманітний інструментарій – це і старовинні західні інструменти (ренесансна лютня, цинк (корнет), шалмей, тромбон, скрипка, віолончель), та інструменти близького сходу (даф, сетар, томбак), а також специфічні інструменти, характерні для України-Русі: кобза, що інакше називалася козацькою лютнею, та шандора – загадковий інструмент, що був реконструйований за фрескою Софії Київської, але зустрічається також в іконографії козацької доби.
Програма виступу
- Labella – анонім
- Fantasia (Forlorn hope fancy) – Джон Доуленд (1563-1626)
- Ich rew unth klak – Ґеорґ Брак (кінець XV ст.)
- Без назви – анонім; текст із пісенника Чарторийських
- Niemoge ia ktei radzie przyscz – анонім; текст із пісенника Чарторийських
- Prauiem doznal prziachielia swego – анонім
- Venus – Франческо Патавіно (с.1487-с.1556); текст із пісенника Чарторийських
- Susana un jori – Орландо ді Ласо (с.1532-1594); дімінуції Джовані Басано (1558-1617) та Джіроламо дала Каса (1543-1600); текст Ґійома Ґеру (1548)
- Quando io pensal martire ad te Saluator noster – Якоб Аркадельт (с.1504-1568); текст із Почаївського богогласника
- Dulce mia amore (Doulce memoire) – П’єр Сандрен (с.1490-1566); дімінуції Дієґо Ортіса (с.1510-с.1570)
- Танцювальна сюїта: Pasomeso – Tripla – Saltarello – Non dite mai que io habui torto (Валентин Бакфарк (1507-1576) – Rochalfaso – Passamezzo pavan (Джон Джонсон (с.1540-с.1594)) – Pasomezo “Nygdym themu wyerzycz nyechczial” -Pavana a la Ferrarese (Joan Ambrosio Dalza (c.1450-1508)) – Passamezo – Ferdinanth.
- Bellum Francie – Clement Janequin (c.1475-c.1560); текст Адама Чагровського (с.1565-після 1599), переклад Р. Радишевського
- Non mortui laudabunt te, Domine (псалом 115) – анонім (текст Яна Кохановського (1530-1584))
- Tantum ergo sacramentum-taniecz s tei go – анонім (текст Фоми Аквінського (с.1225-1274): оригінал та переклад руською мовою XVII ст.)
Місце: вул. Лютеранська, 22
Початок концерту о 19:00
Вхід вільний
