Польський Інститут та Книгарня «Є»

запрошують на зустріч у рамках спільного проекту

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД: ПОЛЬЩА

наш гість – МАЦЕЙ НОВАК
Директор Інституту Театру (Варшава)

КИЇВ
2 березня (середа) 18.00
Книгарня “Є”: вул. Лисенка, 3
модератор – Олеся Островська-Люта

ХАРКІВ
3 березня (четвер) 18.00
Книгарня “Є”: вул. Сумська,3
модератор – Михайло Барбара

вхід вільний

3 березня (четвер) 16.00

Прес-конференція, Інформагенство “Міст”, Харків, вул. Мироносицька, 21

учасники: Мацей Новак, Ярослав Ґодун, Олена Дворецька, Михайло Барбара

Мацей Новак – театральний критик, журналіст, публіцист.

З 1983 – публікує свої статті на сторінках щомісячного видання «Театр».
1990-1992 – засновник і головний редактор видання «Театральний гонець»;
1994-2005 – головний редактор часопису «Театральний рух»;
1997-2000 – редактор відділу культури «Газети Виборчої».
2000-2006 – директор і художній керівник Театру «Вибжеже» (Ґданськ), який під його керівництвом став однією з найцікавіших польських сцен, місцем дебюту і успіху групи молодих режисерів, серед яких Павел Демірський, Міхал Задара, Ян Клята, Аґнєшка Ольстен.
З 2003 – директор Інституту Театру

Лауреат багатьох нагород у царині театру, серед яких: Мистецька нагорода молодих імені Станіслава Виспянського (1990), нагорода імені Фрідріха Шиллера (2001), відзнака Gloria Artis (2005).
Відомий польський тижневик «Політика» у 2008 році визнав Мацея Новака найвпливовішою постаттю польського театру.

Інститут Театру імені Збіґнєва Рашевського заснований 2003 року у Варшаві, підпорядкований Міністерству культури і національної спадщини Республіки Польща. Основні функції інституції – документація, промоція і менеджмент польського театрального життя.
Щороку Інститут організує фестиваль «Варшавські театральні зустрічі», у рамках якого презентуються найважливіші та найцікавіші прем’єри сезону.

– Після 1997 року, після дебютів та великого успіху режисерів Ґжеґожа Яжини й Кшиштофа Варліковського, бути театральним митцем стало знову приваб­ливо для молоді. На початку 2000-х ми просто оголосили велику війну старому театрові, що вилилося в «покоління батько­вбивць» – так назвав молодих режисерів у своїй книжці критик Пьотр Ґрущинський. То були драматичні роки, новий театр наражався на велику агресію консервативного середовища й медіа. Але ми не піддалися, поступово брали на себе відповідальність за наступні театри, фестивалі, видання.

Сьогодні також панує фронтова атмосфера. Дія спектаклю «Був собі Анджей, Анджей і Анджей» Моніки Стшемпки й Павела Демірського, цьогорічних лауреатів найбільш престижної і мейнстримної мистецької нагороди в Польщі, відбувається на похороні Анджея Вайди (насправді Вайда живий. – Ред.).

(з інтерв’ю для “Українського Тижня”, 25 лютого – 3 березня 2011 )

Інформація: +38 095 558 02 92 (Книгарня «Є») +380442880304 (Польський Інститут)
Акредитація для преси є обов’язковою (Оксана Щур +380661741195)

Ексклюзивний медіа-партнер: УКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ