Київ
29 травня
Музей книги і друкарства України

Міжнародний благодійний фонд «Україна 3000» спільно з ГО «Український центр розвитку музейної справи» продовжують відзначати найактивніших музейних працівників та найрезонансніші музейні події.

Аліція Ванцеж-Ґлюза

Закінчила факультет Польської філології Варшавського університету (1979) та працювала вчителем польської мови у середніх школах. Під час воєнного стану (починаючи з 4 січня 1982 року) спільно з чоловіком, Збіґнєвом Ґлюзою, заснувала самвидавчий журнал «Карта», а починаючи з 1987 року конспіративний «Східний архів» – документація репресій польських громадян у часи радянської окупації у Польщі та СРСР (серед іншого, тоді було вперше записано свідчення «Сибіряків»).

Член Правління осередку КАРТА /www.karta.org.pl/ (легально діючому з 1990 року), учасник усіх його робіт. Зокрема, організатор (починаючи з 1996 року) щорічних конкурсів для молоді, присвячених дослідницькій роботі у місцевому середовищі «Близька історія». Починаючи з 2004 року – координатор освітнього порталу «Вчити історію» /www.uczyc-sie-z-historii.pl/, з 2009 року, порталу /www.XXwiek.pl/ та програми Цифрові архіви місцевої традиції /www.archiwa.org/.

«Пам’ять оживляє музей»

Вказати на сенс, мету та методи керування у місцевих музеях – важливих центрах культурного життя – суспільних архівів: активного отримання та збирання першоджерел, серед яких щоденники, листи, архіви, фотографії, особисті документи та свідчення очевидців, що описують історію місцевого населення.

Презентація 30-річного досвіду Осередку КАРТА у представленні суспільного руху у стосунку до спільної мети, якою є збереження пам’яті: створення незвичних архівів (нп. «Східний архів», «Архів опозиції»), порятунок цінних матеріалів («Швидка архівна допомога»), запис аудіо/відео-реакції свідків історії («Розповідна історія»). Також і візуалізація методів («Аудіоісторія»), популяризація історії у публікаціях, на виставках та за посередництвом мультимедійних презентацій, порталів, блогів чи Цифрової бібліотеки.

Приклади врятованих колекцій, їхнє використання та розповсюдження, започаткування суспільних акцій, дослідницьких та освітніх проектів, що реалізуються у місцевих середовищах.