З нагоди Свята Свободи, яке 4 червня святкують у Польщі, пропонуємо вашій увазі стислий виклад історичних подій кінця XX століття, вирішальних для здобуття Польщею свободи і суверенності, першим провісником якого були вибори 4 червня 1989 р. до Сейму та Сенату. Безпосередніми наслідками цих подій стало повалення Берлінської стіни та відновлення повної незалежності країнами Центрально-Східної Європи. Серед сучасних істориків домінує переконання, що переломним моментом, який вплинув на появу Незалежної самоврядної професійної спілки «Солідарність», можна вважати візит до Польщі папи римського, поляка Івана Павла II, у червні 1979 року. Обрання кардинала Кароля Войтили на папський престол у жовтні 1978 року було дуже погано сприйняте керівництвом Польської об’єднаної робітничої партії та соціалістичної Польщі. Під час проповіді у Варшаві папа римський сказав: «Нехай зійде Дух Твій! Нехай зійде Дух Твій! І оновить обличчя землі!… Цієї землі!» — слова, які додали відваги суспільству та робітникам. Наступного року країною прокотилася хвиля страйків економічного характеру, спрямованих при цьому проти системи, що панувала у Польській Народній Республіці. Їх результатом стало підписання страйковими комітетами у Ґданську, Щецині та Ястшомбі домовленостей з владою ПНР у серпні 1980 року. Головним досягненням повсталих робітників була гарантія реєстрації НСПС «Солідарність» та реалізація 21 вимоги страйкарів.

Усі фотографії на цій виставці виконані Еразмом Цьолеком, який супроводжував робітників-страйкарів у Ґданській судноверфі у 1980 році та документував події під час засідань Круглого столу. Виставку доповнено плакатами з часів створення «Солідарності», автентичним оголошенням з інформацією про запровадження воєнного стану, а також пропагандистськими плакатами періоду виборчої кампанії до Сейму і Сенату 4 червня 1989 року. Еразм Цьолек (24.06.1937 – 13.11.2012) — фотохудожник, журналіст-фоторепортер, член Об’єднання польських журналістів (SDP), Спілки польських фотохудожників (ZPAF), Спілки авторів і сценічних композиторів (ZAiKS). Починаючи зі страйку у Ґданській судноверфі у серпні 1980 року і до 1990 року був одним із нечисленних польських фоторепортерів, які, не боячись репресій, підтримували сторону опозиції та «Солідарності». Активно документував політичні події та боротьбу суспільства з владою ПНР. Брав участь в опозиційному русі незалежної культури, нелегальних художніх виставках, нелегальній підпільній пресі, фотографував численні зустрічі, концерти та виставки незалежних митців, які виступали проти влади ПНР. Ці важливі твори давали людям інформацію, підтримку і надію на свободу. Під час засідань Круглого столу був фоторепортером від Громадянського комітету Леха Валенси. Перед виборами до парламенту 4 червня 1989 року виконав відому серію фотографій для виборчих плакатів кандидатів від «Солідарності». За свою діяльність отримав багато нагород, зокрема, Нагороду Комітету незалежної культури «Солідарності» (1984), Нагороду незалежних журналістів Об’єднання польських журналістів (1987), Почесну нагороду Спілки польських художників (1993), Медаль Національної комісії НСПС «Солідарність» з нагоди 25-річчя, Лицарський хрест ордена Відродження Польщі (2006), «Лавр Об’єднання польських журналістів» — отримав першим із фоторепортерів у Польщі (2007), Золоту медаль «За заслуги в культурі Gloria Artis» (2011).

Переглянути виставку “Від «Солідарності» до «Круглого столу»”