У 2014 році минає сто років від початку Першої світової війни, у результаті якої на політичній карті Європи замість вікових імперій постали нові незалежні країни. Наслідки тогочасного етнополітичного переділу континенту позначилися на історії Центральної та Східної Європи всього ХХ століття аж до розпаду СРСР та військових конфліктів 1990-2000-х років.

Сьогодні, як і сто років тому, одним з важливих факторів формування національних держав залишається переосмислення історико-культурної спадщини. Проте переміщення кордонів та зміни ідентичностей спричинилися до низки суперечок і неузгодженостей, як між фахівцями різних країн, так і на рівні політичних рішень. Одним зі шляхів вирішення цієї проблеми є налагодження конструктивного діалогу між країнами-сусідами на засадах спільної відповідальності за збереження культурного надбання незалежно від його етнічної приналежності.

У 2005 році національні комітети ІСОМ України, Білорусі, Литви, Німеччини та ІСОМ Європи в межах семінару для музейних працівників “Переміщення кордонів – зміна ідентичності” (Вільнюс-Брест-Львів) започаткували дискусію на тему трактування і використання культурної спадщини “прикордонних територій”. Львівська конференція 2014 року стане продовженням цієї дискусії.

Основні напрями роботи:

–          1914-2014: процеси формування націй, державотворення та “привласнення” культурної спадщини як засіб творення культурної і національної ідентичності – приклади, аналіз тенденцій;

–          зміна національної ідентичності та проблема трактування і використання спільної культурної спадщини;

–          теорія, методика та новітня практика побудови сучасних моделей трактування та використання спільної культурної спадщини;

–          роль музеїв у формуванні громадянської і суспільної свідомості в умовах трансформації понять національної культури і національної спадщини та їхньої залежності від політичної кон’юнктури;

–          політика коренізації в СРСР: 1920-ті роки та пострадянський синдром – феномен репродукування історико-політичних стереотипів;

–          трактування культурного надбання : “своє” / “чуже” чи спільне?;

–          шляхи об’єднання зусиль (міжмузейна, міжгалузева, міжнародна співпраця) щодо збереження культурної спадщини як універсальної цінності: сучасні практики та перешкоди.

В межах конференції передбачається проведення сесійного засідання (доповіді, презентації, обговорення), круглого столу та ознайомлення з музеями Львова.