19 і 16 вересня 2018 р. в Україні відбулись дві події пов’язані зі святкуванням у 2018 р. річниці підписання Гадяцького договору, відповідно до якого Річ Посполита Обох Народів стала союзом трьох рівноправних членів: Польського Королівства, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського.
Наслідком такої унії стало формування, згідно з умовами договору окремих урядових установ у Великому Князівстві Руському, аналогічних за значенням і функціями до тих, що вже існували у Польському Королівстві і Великому князівстві Литовському. Було теж створено посади маршалка руського, гетьмана руського, канцлера руського і інші окремі урядові установи Князівства. Козацька старшина отримала статус шляхти і право засідати в Сеймі Речі Посполитої. Союз передбачав рівність православ’я з іншими віросповіданнями і надавав єпископові церкви місце в Сенаті Речі Посполитої. Трактат став підтвердженням великих змін в устрої Речі Посполитої, створюючи у Європі нову державу – Річ Посполиту Трьох Народів.
Міжнародна наукова конференція з нагоди 360-ї річниці підписання Гадяцького договору
Київ, 19 вересня 2018 р.
Завантажити реферати конференції
Конференція відбулась в Національному музеї історії України і була організована Польським Інститутом у Києві у співпраці з вищезгаданим музеєм за підтримки Сондецького Фонду, Представництва Польської Академії Наук у Києві, а також Литовського культурного інституту. Конференцію відкривали посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, посол Литовської Республіки Маріус Януконіс, директор Польського Інституту у Києві Бартош Мусялович і директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.
Посол Ян Пєкло, вітаючи учасників, звернув увагу на те, що Гадяцький договір був втраченою можливістю для порозуміння народів, що входили до складу Речі Посполитої. Подібна можливість випадала після закінчення І світової війни у вигляді так званого союзу Пілсудський-Петлюра. Посол підкреслив, що сьогодні як Польща, так і Україна мають черговий шанс вибудувати принципи тривалої співпраці і висловив надію, що цього разу шанс не буде змарнований. Посол Маріус Януконіс у свою чергу підкреслив, що ті ініціативи співпраці і кооперації в балто-чорноморському регіоні, які вже існують, і ті, що з’являються, є в певному розумінні природнім продовженням Гадяцького договору. Посол зауважив, що у цьому контексті Гадяцький договір є важливим історичним проектом, який може слугувати джерелом натхнення для завдань, що реалізуються сьогодні. Директор Польського Інституту у Києві Бартош Мусялович звернув увагу на той факт, що Гадяцький договір було укладено після багаторічної, кривавої і винищувальної громадянської війни між сторонами, що підписали цей договір. А тому сам документ свідчить про глибоку мудрість, відповідальність і політичну зрілість творців того проекту.
У конференції взяли учать відомі історики того періоду з Польщі (проф. Тереза Хинчевська-Геннель, проф. Мірослав Наґєльський, д-р Пйотр Кролль, д-р Збіґнєв Гундерт), України (проф. Віктор Горобець, д-р Олексій Сокирко), Литви (проф. Валдас Ракутіс). Виступи учасників панелей, а також дискусія під час конференції стосувались мілітарних і політичних аспектів формування самої ідеї підписання Гадяцького договору, обговорення причин невдачі проекту, а також спадщини «Гадяча» і її значення сьогодні.
Доктор наук, професор Тереза Хинчевська-Геннель представила огляд історіографії з кінця ХІХ століття до сьогодення, що стосується теми Гадяцького договору. Доктор наук, професор Мірослав Наґєльський зосередився на обговоренні можливостей успішного впровадження проекту договору, а також на причинах його невдачі. Доктор Пйотр Кролль детально описав умови, в яких Гадяцький договір було підписано. Доктор наук, професор Віктор Горобець і доктор Олексій Сокирко охарактеризували проект договору з точки зору політичної думки козацького гетьманату. Доктор наук, професор Валдас Ракутіс зосередився на наслідках занепаду проекту та унії для Речі Посполитої у ХVIIIст.
Під час конференції також був представлений проект «Польща-Україна. Слідами історичної спадщини», реалізація якого проводиться Товариством Інтеграція Європа-Схід у співпраці з Польським Інститутом у Києві і Ukrainian Communication Group, за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
Окрім цього, учасники конференції мали можливість оглянути виставку «Поляки у Києві», яку підготував Фонд «Допомога полякам на Сході». Виставка була відкрита під час циклу навчальних зустрічей «Поляки у Києві», організатором яких був Польський Інститут у Києві у співпраці з Музеєм історії України.
У конференції взяло участь близько 150 осіб (історики, студенти, журналісти тощо).
Міжнародна наукова конференція присвячена 360-й річниці Гадяцького договору
Гадяч, 16 вересня 2018 р.
Завантажити реферати конференції
Конференція відбулась 16 вересня 2018 року у будинку регіональної державної адміністрації у місті Гадяч, була організована Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету за підтримки Польського Інституту у Києві, Сондецького Фонду і Гадяцької міської ради.
У відкритій дискусії під час конференції взяли участь: д-р Павел Коваль, Яцек Ключковський (Сондецький Фонд), директор Центру Східноєвропейських студій Ян Маліцький, мер міста Гадяч Володимир Нестеренко, бурмістр Старого Сончу Яцек Лелек, директор Польського Інституту у Києві Бартош Мусялович.
У конференції взяли участь відомі історики цього періоду з Польщі (проф. Тереза Хинчевська-Геннель, проф. Мірослав Наґєльський, д-р Пйотр Кролль, д-р наук Мачєй Франц, д-р наук Маріуш Дроздовський, д-р наук Антоні Міронович, д-р наук Анджей Ґіль, д-р наук Маріуш Ковальський, д-р наук Губерт Лашкєвич, д-р наук Валентина Соболь) і України (д-р Віктор Брехуненко, проф. Віктор Горобець, д-р Петро Кулаковський, д-р Олексій Сокирко, проф. Наталія Старченко). Учасники конференції мали можливість відвідати виставку «Гадяцький договір 1658-2018», яку підготував полковник Тадеуш Кшонстек.
Проф. Тереза Хинчевська-Геннель наголосила на потребі ведення подальших досліджень, що охоплюють аспект відчуття спільноти між народами Речі Посполитої, що жили у єдиному державному організмі. Таке відчуття спільноти проявлялося і в прагненні боротьби проти спільного ворога. Доктор наук Маріуш Дроздовський обговорював світогляд шляхти і ідею того, якими були можливі варіанти припинення конфліктів на території України у XVII ст. Доктор наук Мацей Франц представив невідомі роботи львівських істориків міжвоєнного періоду, що стосуються теми Гадяцького договору. Доктор наук Анджей Ґіль і доктор наук Антоні Міронович звернули увагу на питання віросповідання і його значення для Гадяцького договору. Доктор наук Маріуш Ковальський представив характеристику руських князівських родів періоду Гадяча. Доктор Пйотр Кролль визначив місце козацького гетьманату у політиці Речі Посполитої на зламі 50-х і 60-х рр. XVII ст. Доктор наук Губерт Лашкевич обговорював питання суверенності Князівства Руського у рамках Гадяцького договору. Професор Мірослав Наґєльський охарактеризував причини і наслідки занепаду «гадяцької ідеї». Доктор наук Валентина Собол описала місце Гадяцького договору у художній літературі. Доктор Віктор Брехуненко окреслив правові міжнародні аспекти, що стосуються легітимізації Гадяцького договору. Професор Віктор Горобець визначив корисні сторони і ризики як для Речі Посполитої, так і для Козаччини, в наслідок підписання Гадяцького договору. Доктор Петро Кулаковський описав місце шляхти на території українських воєводств Речі Посполитої в рамках договору. Доктор Олексій Сокирко представив військовий аспект Гадяцького договору.
У перерві між обговореннями учасники відвідали місце підписання Гадяцького договору у Червоному Куті, де під час фестивалю було відкрито пам’ятник, присвячений тій події. Пам’ятник символічно представляє народи, які входили до складу Речі Посполитої Трьох Народів.
