12.02.2019 Слідами історичної спадщини

Свірзький замок

Період будівництва: XV – 1530

Засновник: Анджей і Марчін Свірзькі (др. пол. XV), перебудова (середина XVII) каштеляна галицького Александра Цетнера

Інформація про об’єкт

(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)

Замок у Свіржі стоїть на низькому пагорбі, оточений річкою та ставком, і відділений від міста ровом з мостом над ним. Припускається, що цей готично-ренесансний замок збудував Анджей Свірський, войський Теребовлі, як зазначено датою 1530, розміщеною на порталі з боку внутрішнього двору. Замок був пошкоджений під час козацьких воєн 1648 року. Незабаром після цього його перебудував і розширив галицький каштелян Александер Цетнер, одружений з Анною Замойською. У 1672 році замок був завойований турками. Будівля знаходилась у своєму майже оригінальному вигляді до початку 20 століття, коли вона була ретельно відновлена австрійським, а пізніше і польським генералом Робертом Ламезаном-Салінсом. Його інтер’єр тоді був розкішно умебльований. Замок був ушкоджений під час Першої світової війни артилерійським вогнем росіян у 1914 році. Після війни генерал Ламезан-Салінс здійснив наступну реконструкцію (завершену в 1926 році), про що свідчить, серед іншого, нео-бароковий гамбрел баштових дахів, котрі збереглися донині. Останнім власником замку в Свіржі була донька генерала Ірена, яка одружилася з генералом Тадеушем Коморовським, псевдонімом «Бур» (Bór) – командувачем Армії Крайової, а після війни – прем’єр-міністром польського уряду в еміграції. Під час Другої світової війни та післявоєнного періоду замок знову був спустошений. З 1975 року в цьому послідовно відновлюваному замку функціонує будинок відпочинку Львівської асоціації архітекторів. З 2018 року замком керує Культурний центр «Замок Свірж».

У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.

Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.

Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018»

Реалізатори проекту:

Підтримка проекту:

  • Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (http://polonika.pl/)
  • Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl)

Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl).

Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu

Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/

Scheduled Слідами історичної спадщини