Період будівництва: 1771–1785
Засновник: Микола Базиль (Василь) Потоцький, воєвода белзький, староста канівський
Інформація про об’єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)
Початки православного монастиря в печерах почаївської гори походять з 14 століття. У 1597 р. дружина судді з Луцька Анна Гойська з Козельських пожертвувала ікону Божої Матері в місцеву церкву, яку з часом почали називати почаївською та оточувати поклонінням, як і чудотворний слід стопи Матері Божої, що зберігаються в монастирі. У 1720 році монастир перейшов до греко-католицьких василіанів. Будівництво нової церкви розпочалося в 1771 році завдяки величезним сумам, подарованим василіанам Міколаєм Василем Потоцьким, воєводою белзьким, старостою канівським. Від 1758 року Потоцький вважав себе щирим греко-католиком, а в 1772 році він оселився в садибі у дворі Василіанського монастиря. Будівництво нової церкви було доручено силезькому архітекторові Готфріду Гофману; у будівництві взяли участь архітектори зі Львова Петро Полеєвський та Францишек Ксавері Кульчицький. Роботи були завершені в 1785 році. Нова церква отримала монументальний двобаштовий вигляд, що нагадує барокові монастирі Австрії та Південної Німеччини, підкреслюючи зв’язки греко-католиків із західною культурою. Після третього поділу Речі Посполитої Почаїв опинився на території Російської імперії, після 1831 року пропольські василіяни були вигнані, їх замінили православні ченці. З 1990 року монастир знаходиться в юрисдикції Української православної церкви Московського патріархату.
У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.
Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.
Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018»
Реалізатори проекту:
- Товариство Інтеграція Європа-Схід (http://www.siew.org.pl/ua/),
- Польський Інститут у Києві (http://www.polinst.kyiv.ua/),
- Ukrainian Communication Group (https://www.youtube.com/user/goodresttv).
Підтримка проекту:
- Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (http://polonika.pl/)
- Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl)
Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl).
Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu
Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/
У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.
Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.
Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018»
Реалізатори проекту:
- Товариство Інтеграція Європа-Схід (http://www.siew.org.pl/ua/),
- Польський Інститут у Києві (http://www.polinst.kyiv.ua/),
- Ukrainian Communication Group (https://www.youtube.com/user/goodresttv).
Підтримка проекту:
- Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (http://polonika.pl/)
- Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl)
Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl).
Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu
Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/
