Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Львові
Період будівництва: 60-ті роки XIV століття – кінець XV століття, неодноразово модернізувалася, зокрема у 1765–1780, 1837–1843, 1892–1899, 1907 та 1930 роках
Засновник: Король Польщі Казимир Великий
Інформація про об’єкт
(підготовка інформації: Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка»)
Зведення собору пов’язане з міськими пільгами, наданими королем Казимиром Великим у 1356 році, і зусиллями короля заснувати єпископат у Львові. Проте єпископат було засновано в Галичі 1367 року, в 1375 році він був проголошений митрополією, а офіційно перенесення столиці архієпископів до Львова відбулося у 1414 році. Будівництво нинішнього костелу почалося у 60-х роках XIV століття. Пресвітерія була покрита 1404 року; будівництво нефу разом з каплицями бічних проходів тривало протягом усього XV століття. У шістнадцятому та сімнадцятому століттях було зведено інші каплиці (серед яких і Домагаличівська – для образу Божої Матері, оточеної культом). Ретельна реставрація та модернізація собору відбулася у 1765–1780 роках за ініціативи архієпископа Вацлава Ієроніма Сераковського під керівництвом Піотра Полейовського; інтер’єр отримав нове обладнання та оздоблення. Інші реставраційні роботи мали місце у 1837–1843, 1892–1899 роках (реготизація інтер’єру пресбітерію за проектом Міхала Ковальчука), 1907–1930 роках (під керівництвом Тадеуша Обмінського). 1946 року, після того як архієпископська курія та капітула залишили Львів, у соборі постійно проходили богослужіння. 1991 року храм було відновлено і надано статус собору. Львівський собор був свідком багатьох важливих подій в історії Речі Посполитої. Саме тут, 1 квітня 1656 року перед чудотворним образом Богородиці, король Ян II Казімеж Ваза склав тзв. Львівську присягу, оголошуючи Матір Божу Королевою польської корони та ввіряючи їй Річ Посполиту та її жителів. З початку 1990-х років у соборі проводились роботи зі збереження його інтер’єру та обладнання, що фінансувалися Міністерством культури та національної спадщини Республіки Польща, Сенатом Республіки Польща, Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка», та Асоціацією « Польська спільнота» (“Wspólnota Polska”).
У рамках проекту «Україна і Польща. Слідами історичної спадщини» в 2018 року, в Україні створено 100 коротких відеофільмів, присвячених обраним об’єктам архітектурної спадщини, які було збудовано за часів колишньої Речі Посполитої.
Над створенням проекту працювала польсько-українська група, до складу якої увійшли історики, публіцисти, журналісти, громадські організації, а також молодь.
Проект було підтримано Міністерством закордонних справ Республіки Польща в рамках конкурсу «Співпраця у галузі публічної дипломатії 2018»
Реалізатори проекту:
- Товариство Інтеграція Європа-Схід (http://www.siew.org.pl/ua/),
- Польський Інститут у Києві (http://www.polinst.kyiv.ua/),
- Ukrainian Communication Group (https://www.youtube.com/user/goodresttv).
Підтримка проекту:
- Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» (http://polonika.pl/)
- Національний цифровий архів Польщі (http://www.nac.gov.pl)
Медіа-партнером проекту є історичний портал historykon.pl (https://historykon.pl).
Сторінка проекту: http://www.pluazdrona.eu
Профіль Facebook проекту: https://www.facebook.com/pluazdrona/