Час європейської надії

Європа постала перед загрозою свого виживання у зв’язку з пандемією коронавірусу. Невидимий ворог зламав наші лінії оборони, спочатку прирікаючи на жахливі випробування північну Італію, потім усю гарну італійську країну, далі – Іспанію, а тепер і увесь континент. Новини, які надходять з Італії, переповнюють нас глибоким сумом щодо кожної смерті, але й дають надію, що покращання ситуації можливе вже завтра.

Впродовж двох тижнів Європа, і Італія, змінилися назавжди. Цей рік повинен був інакше виглядати. Для Польщі 2020 рік наповнений винятковими річницями, які ми би хотіли разом відзначати. Це – 40 років виникнення «Солідарності» – профспілки, яка була потужним суспільним рухом проти тоталітарної, комуністичної репресії і суспільного роздрібнення. «Солідарності», яка так багато отримала від італійських друзів і в ідеалах якої мільйони поляків шукали сил супроти совєтської імперії зла. Це також рік сотої річниці від дня народження святого Йоанна Павла ІІ, який показав світові, що значить сила християнства у часи кризи віри. Наш любимий Папа римський став Папою, таким близьким також італійському серцю.

Польський урок ХХ століття вчить, що навіть у найчорнішу ніч, коли два злочинні тоталітарні режими хотіли знищити біологічну матерію польського народу, ми не піддалися. Сьогодні Польща є однією з держав Європи, яка найшвидше розвивається, є вагомим союзником у Північноатлантичному альянсі. Після нічної темряви завжди приходить світанок нового дня. Ми віримо, що незабаром Італія відродиться і знову буде надихати Європу своєю великою культурою та економічними досягненнями.

Польсько-італійська дружба сплітається з нашою історією. Польща була б іншою країною, якби не культурна спадщина Італії, що так глибоко впливала на нашу культуру і мистецтво. Наш державний гімн підкреслює виняткову роль Італії як місця, звідки поляки могли вирушити шляхом до польської незалежності.

Останніми тижнями Польща була наповнена безліччю знаків симпатії до Італії. Польські лікарі вирушили на допомогу до італійської Брешії, ми передавали захисні засоби, підтримували один одного, сприяючи поверненню наших громадян додому в час епідемії. Час зла є водночас часом народження добра. Європа зобов’язана допомогти Італії. Європа ж народилася саме тут, в Італії. Чим би був наш континент, якби не римське право, якби не духовний провід Риму, без генія Мікеланджело? Тільки у солідарності, як спільнота, ми можемо пройти нині цей важкий іспит. Теперішня криза неочікуваним чином дуже глибоко зачепила економічну структуру, яка торкається підприємців, робітників, громадян, держав і самоврядування. Спустошення, що сталися, це наче глибокі рани, які важко буде загоювати.

Європейський Союз має у своєму розпорядженні ефективні інструменти для боротьби з економічною кризою. Нам потрібний амбітний бюджет ЄС, рішуча політика єднання і Спільна сільськогосподарська політика, які допоможуть економічно відбудувати Євросоюз. Ми повинні знайти нові, справедливі джерела фінансування бюджету ЄС на основі тих секторів, які найбільше використовують переваги спільного ринку. Нам потрібні сміливі розв’язання, що призведуть до збільшення інвестицій і покращання ситуації на ринку праці та які стосуватимуться усіх 27 держав членів ЄС. Напівкроки сьогодні це ніяке не розв’язання. Європа повинна показати свою волю до змін – шляхом обмеження тіньового ринку, посилення боротьби із податковими хибами у сфері податку ПДВ. Офшорні зони зменшують щорічно дохід держав-членів ЄС приблизно на 170 млрд. євро. Отже, скажімо цьому разом БАСТА! Ми не можемо допустити, щоб за кризу платили найслабші і, водночас, закривали очі на беззаконня сильних світу цього.

За нашою християнською традицією, Воскресіння – це час надії, коли Ісус Христос, пройшовши жорстокий хресний шлях, переміг смерть. У цій події ми можемо побачити віддзеркалення долі нашого континенту, якому випало випробування спустошуючою заразою. Ми зможемо перемогти пандемію коронавірусу. У солідарності. Проте, перемога можлива тільки тоді, якщо будемо атакувати. Нині час для європейської ініціативи. Заради Італії. Заради усієї Європи.

Матеуш Моравецький,

Прем’єр-міністр Республіки Польща