Чимало біографів прискіпливо вивчали життя, твори, листування Лема, щоб зрозуміти, як його неординарний розум передбачив чимало подій і явищ, що їх ми досі не можемо до кінця осягнути. Письменники, журналісти, дослідники та син письменника написали багато праць, які дають можливість зазирнути в життя Лема. Але ніхто й ніколи не знатиме, що відбувалось у голові творця світів. 

Проте, наприклад, ми можемо дізнатися про гастрономічні вподобання Станіслава Лема – і завдяки цьому зрозуміти контекст подій його життя.

Хочете дізнатися більше? Читайте в матеріалі Аліси Ліндеман, спеціально підготовленому для проєкту ЇЖАКУЛЬТУРА: “/…/ Войцех Орлінський пише, що Станіслав Лем напевно відчував у роті смаки львівських солодощів, коли сидів удосвіта в себе вдома і писав автобіографічний роман “Високий замок”: У той час із усіх принад і пам’яток Львова мене найбільше вабила цукерня Залевського на вулиці Академічній. Вочевидь, я мав гарний смак, бо відтоді, по правді, ніде не бачив цукерничих вітрин, оздоблених із таким розмахом. Це була, по суті, велика сцена, оправлена в металеву раму, на якій кілька разів на рік змінювали декорації, що були тлом для неймовірних скульптур і алегоричних фігур із марципану. Якісь великі натуралісти, рубенси цукерництва, втілювали на ній свої фантазії, а надто перед Різдвом і Великоднем, коли за шибами поставали дивовижі, застиглі у мигдалевій масі та чоколяді/…/.