Польський Інститут у Києві оголошує трійку фіналістів Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського 2021!

ВІКТОРІЯ АМЕЛІНА

Народилася у Львові. Отримала вищу освіту у сфері IT (НУ «Львівська політехніка») і десять років працювала програмісткою та менеджеркою у міжнародних компаніях. З дитинства мріяла бути письменницею. Наразі завершила кар’єру в IT і присвятила себе сфері літератури. Авторка романів «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014), «Дім для дома» (2017). У творчому доробку має книжки для дітей. Вікторія Амеліна – засновниця Нью-Йоркського Літературного Фестивалю у прифронтовому смт Нью-Йорк на Донеччині. Лауреатка національної премії «Коронація Слова» 2014 за лірику.

Проза Вікторії Амеліної – чудовий приклад субтельної аналітики індивідуальних та національних травм. Авторка одна з небагатьох у сучасному літературному процесі, хто змальовує вплив колективних катаклізмів на свідомість сучасників й очевидців (як-от Революції гідності у романі «Синдром листопаду»), так і поколіннєве відлуння трагедій минулого (травматичні спогади про Голодомор у романі «Дім для Дома»). (З аплікаційної форми).

КАТЕРИНА БАБКІНА

Народилася в Івано-Франківську. Вищу освіту здобула в Інституті журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Авторка романів «Соня» (2014), «Мій дід танцював краще за всіх» (2019), книг оповідань «Лілу після тебе» (2008), «Щасливі голі люди» (2016), п’яти поетичних збірок, п’єс, сценаріїв короткометражних фільмів, повістей та нон-фікшину для дітей.  Катерина Бабкіна співпрацювала й співпрацює як журналістка та колумністка з різними виданнями в Україні та за кордоном. У 2021 році отримала Центральноєвропейську літературну премію «Ангелус» за книжку «Мій дід танцював краще за всіх» в польському перекладі.

Катерина Бабкіна – письменниця, якій чудово вдається розповідати історії в межах форм короткої прози, її тексти емоційні, живі і щирі, у них переплітаються сучасні цінності, соціальна проблематика та травми минулого, історія країни та історія окремих людей. Яскравим прикладом цього є її остання прозова книжка «Мій дід танцював краще за всіх», її було перекладено сербською (2019) та польською (2020). (З аплікаційної форми).

ПАВЛО КОРОБЧУК

Народився в Луцьку. Освіту здобув  на відділенні сходознавства Інституту філології КНУ ім. Тараса Шевченка. Автор романів «Ключові клапани» (2019) і «Море для шульги» (2012), книги оповідань «Священна книга гоповідань» (2014), шести книг поезії. Переможець двадцяти літературних слемів, а також учасник чемпіонатів Європи з літературного слему.  Займається електронною музикою, грав і продовжує грати на барабанах у різних гуртах. Твори Павла Коробчука були удостоєні численних премій та нагород.

У творчості Павла Коробчука чуйність, сентиментальність чи то танцює, чи то бореться з метафорою. А за візерунками його сенсів завжди – історія і дух доби, не залежно чи це співана поезія, чи ключові клапани прозових текстів. (З аплікаційної форми).

Фіналістів обрало зі списку претендентів (запропонованих інституціями та приватними особами) польсько-українське журі у складі:

Анджей Бєньковський – віце-директор Національного центру культури (Варшава);
Олена Гусейнова – письменниця, журналістка, радіоведуча;
Олександра Коваль – директорка Українського інституту книги;
Катажина Котинська – україністка, літературознавиця, перекладачка;
Роберт Чижевський – директор Польського Інституту у Києві (голова журі);

Володимир Цибулько – письменник, перекладач.

Церемонія вручення Премії відбудеться 15 грудня 2021 року о 15:00 (онлайн трансляція на Фейсбуці Польського Інституту у Києві).

Лауреат Премії Конрада 2021 отримає 3000 євро (від Польського Інституту у Києві) й піврічну стипендію Gaude Polonia (від Партнера Премії – Національного центру культури).

Премія Конрада заснована Польським Інститутом у Києві 2007 року, вручається раз на два роки.  

Премія присуджується українському письменникові/письменниці віком до 40 років (вік на момент вручення Премії) за послідовність у реалізації творчого шляху, інноваційність форми, універсалізм послання. Журі, зокрема, звертало увагу на прозову україномовну творчість претендентів, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури.

Лауреати Премії: Артем Чех (2019), Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009), Тарас Прохасько (2007).

Акредитація для преси – обов’язкова: +38 044 288 03 04, Julia.Stakhivska@instytutpolski.pl

Медіа-партнери: