07.05.2005, Львів
08.05.2005, Львів
Концерт
ГУРАЛЬСЬКОЇ КАПЕЛИ ГЕНРИКА КШЕПТОВСКОГО-БОГАЦА
Генрик Кшептовскі-Богац
Анджей Фрончисти
Анджей Дзюбас
Томаш Лассак
Завітавши на Підгалля, ви шукаєте відпочинку, розваги, естетичних вражень, а багато хто – екзотики і своєрідності. У нашому щоденному житті ця своєрідність поступово зникає. Важко буднього дня побачити гураля в національному вбранні, все менше стає дерев’яної забудови, замовкли дзвіночки на полонинах. Єдине, що живе і навіть розвивається, це гуральська музика: без неї не обходиться жодне весілля, хрестини, іменини, похорон і навіть коли ми граємо для туристів чи з якоїсь іншої нагоди, все одно ми граємо передусім для себе. Гуральська музика є наскільки універсальною, що виконує всі ці функції. Веселить, піднімає настрій, витискає сльозу, наганяє меланхолію. Її своєрідність обумовлена походженням. Вона сформувалася під впливом культури різних європейських народів. Біля підніжжя Татр мешкали поляки, словаки, волохи, цигани, німці, русини. Кожна з цих націй доклала свою частку до витворення гуральської музики. Ми добрали свій репертуар так, аби показати Вам усе багатство нашої музики, бо знаємо з досвіду, що багато хто сприймає її як щось одноманітне і бідне на різновиди.
Кароль Шимановскі колись так висловився про нашу музику: “В гуральську музику можна на смерть закохатися або на смерть її зненавидіти, проте неможливо залишатися до неї байдужим”.
Ми хочемо, аби ви в неї закохалися.
Гуральська капела – це коло друзів, які знають одне одного з дитинства. Кожен з її учасників має щонайменше двадцятирічний “стаж” у відомих гуральських колективах – ансамблях Клімека Бахлєди, Бартуся Оброхти, Масняка. І досвід цей є дуже розмаїтий – не лише музичний, а й танцювальний і співочий. Попри те що і в минулому нам випадало грати разом, та лише виїзд на велику ярмарку з однією з варшавських торгових фірм остаточно об’єднав наш колектив, а тривалі спільні виступи кілька разів на рік допомогли нам підготувати і розширити репертуар. Окрім музики Підгалля, ми тепер виконуємо також і мелодії інших карпатських регіонів – від Моравії до Румунії. На сцені капела виступає досить рідко, зате часто грає на гуральських весіллях, хрестинах, а з найбільшою охотою – для самих себе.
