Натхненням для вистави краківського театру КТО став бестселер португальського письменника, лауреата Нобелівської премії Жозе Сарамаго «Сліпота».

Сценарій, режисура і музичне опрацювання: Єжи Зонь.

Не всі сліпі заслужили бути такими і не всі зрячі мають право на зір. Стовідсотковий зір не робить людину кращою або гіршою за тих, кому пощастило менше. І тільки від людини залежить – залишиться вона у разі несподіваних обставин собою, чи перетвориться на компромісний варіант себе – не на людину, і не на тварину, а на субстанцію з правами, але без обов’язків, зі словами, але без думок, яка існує, але не живе.

Уявімо собі, що замість епідемії грипу у світ прийшла епідемія сліпоти. Яка б нас чекала паніка? Сарамаго не розказує, що трапиться по закінчені епідемії – не дає жодних візій чи натяків ні в описах ні в розмовах людей. Ми лише знаємо, що старець із повязкою на оці знайшов свою долю, що хлопчик перестав згадувати про маму і що увесь світ прозрів, крім однієї людини – вона продовжила нести свій хрест.