Виставковий проєкт «Вірші в метро 2026» — це серія плакатів з віршами авторів із Іспанії, Литви, Польщі, України, Чехії та Шотландії в оригіналі та українських перекладах: Лесі Українки, Артура Дроня (Україна), Рімаса Ужґіріса (Литва), Петра Грушки (Чехія), Елісон Кісснер (Шотландія), Міґеля Ернандеса (Іспанія), Яна Твардовського та Адама Міцкевича (Польща).

Поетичні твори, представлені в межах проєкту, об’єднані темами, актуальними для демократичних суспільств, зокрема в деяких з них ідеться про виклики, пов’язані з російсько-українською війною. Плакати експонуватимуться на станціях метро у Києві, Харкові та Дніпрі протягом липня 2026 року, на них розміщені також QR-коди, що ведуть до записів віршів на Радіо Культура.

Дизайнерка проєкту — Олена Старанчук / Клуб ілюстраторів «Pictoric». Проєкт ініційований Польським інститутом у Києві у співпраці з українським кластером EUNIC (European Union National Institutes for Culture) — європейською мережею національних культурних інститутів та організацій, які займаються культурною дипломатією. EUNIC об’єднує структури всіх держав-членів ЄС для посилення ролі культури в міжнародних відносинах. В Україні проєкт вперше був реалізований у 2011 році з ініціативи Польського інституту в Києві.

Постери «Вірші в метро 2026»

Подається зі скороченням за виданням: Українка Леся. Повне академічне зібрання творів: у 14 т. Луцьк: Волинський національний університет ім. Лесі Українки, 2021. Т. 5. Поетичні твори. Ліро-епічні твори / ред. О. Вісич та ін. 928 с.

Леся Українка (1871–1913) — видатна українська письменниця, перекладачка, культурна діячка. Авторка збірки поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), драми-поеми «Кассандра» (1901–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911), «Камінний господар» (1912), «Бояриня» (1913). Розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Писала також публіцистику, досліджувала фольклор.

Подається за виданням: Дронь А. Тут були ми. Львів: ВСЛ, 2023. 112 с.

Артур Дронь — письменник, ветеран російсько-української війни. Автор поетичних книжок «Гуртожиток №6» (2020), «Тут були ми» (2023) та книги короткої прози «Гемінґвей нічого не знає». Лаурет Премії імені Юрія Шевельова. Його тексти перекладені різними національними мовами світу й есперанто. 

Рімас Ужґіріс  — литовсько-американський поет і перекладач, автор книг «На північ від раю», «Тарп» (збірка віршів, перекладена литовською мовою) та восьми збірок перекладеної поезії. Його збірка «Хмельницька станція» перемогла в конкурсі Jessie Bryce Niles Chapbook 2025 року. Лауреат гранту Фулбрайта, стипендії NEA з перекладу та литовської премії імені святого Єроніма з перекладу. Викладає у Вільнюському університеті.

Елісон Кісснер — поетка родом із Ванкувера (Канада), нині живе у Шотландії. Співлауреатка премії Edwin Morgan Poetry Award (2022), посіла друге місце у конкурсі Bridport Poetry Prize (2023). Також увійшла до списку фіналісток премій Rebecca Swift Foundation Women Poets’ Prize та Scottish Book Trust New Writers Award. Нещодавно захистила докторську дисертацію із творчого письма в Единбурзькому університеті. У творчості та критичних текстах досліджує теми ідентичності, мови, влади й насилля, горя та світу природи. Твори авторки — у соцмережах @alykissner та на сайті alysonkissner.com.

Переклад створено в межах шотландсько-української майстерні поетичного перекладу «Фрази: нові поети у перекладі», що відбулася під час другого фестивалю-воркшопу «Прописи» (2024), — партнерського проєкту Українського ПЕН та письменницького центру Moniack Mhor (Шотландія) за підтримки програми UK/Ukraine Creative Partnerships, започаткованої Британською Радою у співпраці з Українським інститутом. У межах майстерні авторка і перекладач працювали у парі: Іван Гнатів перекладав вірші Елісон Кісснер українською, а вона його тексти англійською. Результати їхньої роботи було представлено водночас на фестивалі «Прописи» та шотландському поетичному фестивалі StAnza.

Петр Грушка — чеський поет, народився в Остраві, де живе й дотепер. Працює у Празі в Академії наук як фахівець із чеської літератури ХХ ст.. Автор численних поетичних збірок, лауреат Державної премії з літератури та престижної чеської нагороди Magnesia Litera, Дрезденської премії лірики, італійської премії Premio Piero Ciampi тощо. Брав участь у створенні низки літературознавчих праць, написав монографії про поетів Карела Шіктанца та Івана Верніша. Також пише коротку прозу, есеї, журнальні колонки, а інколи й сценарії. Його вірші час від часу кладуть на музику, а збірки його поезії виходили багатьма мовами. Петр Грушка неодноразово виступав на літературних вечорах в Україні, передусім у Львові, але також і в Києві.

Мігель Ернандес — іспанський поет і драматург, народився 1910 року в місті Оріуела. Він походив з бідної родини пастуха, тому здобував освіту переважно самотужки, багато читав. Його творчість поєднує елементи традиційної поезії на соціально-політичну тематику, особливо в період Громадянської війни в Іспанії, у якій він підтримував республіканців. Після перемоги франкістів поета було заарештовано, і він помер у в’язниці 1942 року. Сьогодні Ернандес вважається однією з найвизначніших постатей іспанської літератури ХХ століття. Серед його найвідоміших творів — збірки «Perito en lunas» («Місячний знавець»), «El rayo que no cesa» («Незгасний промінь») та «Viento del pueblo» («Вітер народу»).

Подається за виданнями: Twardowski J. Wiersze zebrane : 1932-2002 / red. i nota biograficzna Stanisław Grabowski. Warszawa : Ludowa Spółdzielnia Wydawnicza, 2002; Твардовський Я. Ще одна молитва [Текст] : [зб. поезій, проповідей] /  пер. з пол., передм. Д. Матіяш. К. : Грані-Т, 2009. 279 с.

Ян Твардовський (1915–2006) — священник з Варшави, який писав вірші й ніколи не казав про себе, що він поет. Єдиним важливим для нього критерієм було людське серце — вразливе, яке шукає істини, доброти, любові, аутентизму і щирості. Він не хотів навертати, але навертав, не хотів нікого вчити, однак учив. Йому вдалося подолати межі віку своїх читачів, межі власної країни і Римсько-католицької церкви.

Подається за виданням: Mickiewicz A. Sonety Krymskie [Text] = Кримські сонети = The Crimean Sonnets = Qirim sonetleri / Adam Mickiewicz ; Fotografie – Roman Krawczenko ; у перекладі Максима Рильського ; Translated by Charles S. Kraszewski ; Şakir Selimniñ tercimesinde. Kijow : Instytut Polski w Kijowie, 2021. 183 s.

Адам Міцкевич (1798–1855) — один з найвидатніших представників європейського романтизму. Віртуоз польської мови, який досі залишається джерелом натхнення для польської літератури і культури. Писав поезію (збірки «Балади і романси», «Кримські сонети», «Одеські сонети», лозанська лірика), епічні поеми («Конрад Валленрод», «Ґражина»), драми («Дзяди»), публіцистику («Книги польського народу і польського пілігримства»), створив національну епопею «Пан Тадеуш».